04/03/2020
Слово Святішого Патріарха Кирила в середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів в Храмі Христа Спасителя м. Москви
4 березня 2020 року, в середу першої седмиці Великого
посту, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив першу в цьому
році Літургію Передосвячених Дарів у кафедральному соборному Храмі Христа
Спасителя в м. Москві. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської
Православної Церкви звернувся до віруючих з проповіддю.
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!
Піст, молитва, покаяння, милосердя — це ті засоби, c
допомогою яких людина здатна духовно перетворити своє життя, стати іншим.
Власне кажучи, мета посту і полягає в тому, щоб ми розірвали ланцюг нашого
повсякденного життя, ті кайдани, які пов’язують нас з колишніми звичками,
нахилами, сформованим способом життя.
Піст вторгається в наше життя – і дисципліною, пов’язаною
з обмеженнями в їжі, і звичаєм якомога частіше відвідувати храм Божий, бути
присутнім на богослужіннях, досить протяжних за часом. Все це не вкладається в
звичайне життя більшості людей. Можна сказати, що піст — якась шокова терапія,
коли необхідно в медичних цілях немов струсити людський організм, щоб він
заробив інакше. Піст – це якийсь струс нашої свідомості, вплив на нашу волю, на
наші почуття, з тим щоб ми усвідомили необхідність справжньої зміни свого
життя.
Коли ми говоримо про те, що піст, покаяння, молитва,
милосердя є засоби впливу на нашу душу, ми як би вибудовуємо програму свого
релігійного життя, причому ту, що не можна порушувати, — це сукупність
обов’язкових правил. Не може бути справжнього релігійного життя без покаяння,
без усвідомлення своїх гріхів, а якщо людина не усвідомлює своїх гріхів, то її
не можна назвати віруючою.
Мені нерідко доводилося зустрічатися у своєму житті з
тими, хто на першій своїй Сповіді з подивом реагував на питання: в чому ви
хочете покаятися? який гріх вас обтяжує? Відповідь, спершу здавалася мені
абсолютно несподіваною, потім вже стала звичною: «та я, власне, ні в чому не
грішу, живу як всі». Це означає, що в свідомості багатьох людей гріх – це
безсумнівний злочин, рівний злочину проти людських законів. Однак можна бути
грішником, не порушуючи жодного людського закону, будучи цілком респектабельним
членом суспільства, адже і респектабельна людина може порушувати найголовніший
закон, за яким ми повинні жити, — закон Божий.
Для того щоб дійсно струсити з себе нашарування буденної
гріховності, нам потрібні якісь рішучі дії. І піст з його тривалими
богослужіннями, наповненими великим змістом, з молитвами, співами і читанням
Святого Письма допомагає нам як би з боку подивитися на самих себе і піддати
себе більш-менш об’єктивній оцінці. А без цієї об’єктивної оцінки не може бути
справжнього покаяння, адже об’єктивна оцінка передбачає виявлення в собі
гріхів, неправди, недосконалості, злих слів і злих справ, які ми звертали або звертаємо
на адресу своїх ближніх.
Для того щоб зростати в молитві, в подвигах, ми повинні
не тільки пам’ятати про те, що нам необхідно здійснювати, а й намагатися
здійснити це в своєму житті. Зробити це дуже і дуже непросто, тому що одна
справа думка і навіть молитва, а інше — здійснення піднесених думок, здійснення
заповідей Божих у своєму повсякденному житті. Великий піст і пропонує нам
з’єднати піднесену теорію християнства з практикою нашого життя.
Не завжди це просто. Не завжди людина здатна підкріпити свою
віру реальним благочестям. Але Великий піст і є тим часом, коли ми повинні
знайти в собі сили — силу розуму, силу волі, силу почуттів, — щоб спробувати
здійснити піднесені моральні вимоги християнства в своєму житті. Великий піст
пропонує нам значно обмежити себе в тому, до чого ми звикли, він вимагає від
нас напруги сил.
Як би людина не намагався штучно напружити себе, нічого з
цього не вийде. Тому справжній піст, який пропонує Церква, далекий від усякої
штучної екзальтації. Ми знаємо, що практика штучної екзальтації представлена в
багатьох культах і релігіях. Але емоції швидко приходять і швидко йдуть, і
ніяким емоційним впливом неможливо сформувати в житті людини стійку присутність
чеснот. Але Господь відкриває нам дивовижну можливість – через молитву — через
піст, через милосердя здобувати в своєму серці піднесені почуття і здібності,
які, реалізуючись в нашому житті, дійсно змінюють її на краще.
Покаяння – це зміна нашого розуму, нашої волі, це
освячення наших почуттів; і таким покаянням повинен бути наповнений Великий
піст, яким ми приготовляємо себе до зустрічі зі Світлим Христовим Воскресінням.
Амінь. З середою першої седмиці всіх вас вітаю!
Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі
Патріарх.ua