Слово Святішого Патріарха Кирила в середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів в Храмі Христа Спасителя м. Москви

4 березня 2020 року, в середу першої седмиці Великого посту, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив першу в цьому році Літургію Передосвячених Дарів у кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в м. Москві. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих з проповіддю.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Піст, молитва, покаяння, милосердя — це ті засоби, c допомогою яких людина здатна духовно перетворити своє життя, стати іншим. Власне кажучи, мета посту і полягає в тому, щоб ми розірвали ланцюг нашого повсякденного життя, ті кайдани, які пов’язують нас з колишніми звичками, нахилами, сформованим способом життя.

Піст вторгається в наше життя – і дисципліною, пов’язаною з обмеженнями в їжі, і звичаєм якомога частіше відвідувати храм Божий, бути присутнім на богослужіннях, досить протяжних за часом. Все це не вкладається в звичайне життя більшості людей. Можна сказати, що піст — якась шокова терапія, коли необхідно в медичних цілях немов струсити людський організм, щоб він заробив інакше. Піст – це якийсь струс нашої свідомості, вплив на нашу волю, на наші почуття, з тим щоб ми усвідомили необхідність справжньої зміни свого життя.

Коли ми говоримо про те, що піст, покаяння, молитва, милосердя є засоби впливу на нашу душу, ми як би вибудовуємо програму свого релігійного життя, причому ту, що не можна порушувати, — це сукупність обов’язкових правил. Не може бути справжнього релігійного життя без покаяння, без усвідомлення своїх гріхів, а якщо людина не усвідомлює своїх гріхів, то її не можна назвати віруючою.

Мені нерідко доводилося зустрічатися у своєму житті з тими, хто на першій своїй Сповіді з подивом реагував на питання: в чому ви хочете покаятися? який гріх вас обтяжує? Відповідь, спершу здавалася мені абсолютно несподіваною, потім вже стала звичною: «та я, власне, ні в чому не грішу, живу як всі». Це означає, що в свідомості багатьох людей гріх – це безсумнівний злочин, рівний злочину проти людських законів. Однак можна бути грішником, не порушуючи жодного людського закону, будучи цілком респектабельним членом суспільства, адже і респектабельна людина може порушувати найголовніший закон, за яким ми повинні жити, — закон Божий.

Для того щоб дійсно струсити з себе нашарування буденної гріховності, нам потрібні якісь рішучі дії. І піст з його тривалими богослужіннями, наповненими великим змістом, з молитвами, співами і читанням Святого Письма допомагає нам як би з боку подивитися на самих себе і піддати себе більш-менш об’єктивній оцінці. А без цієї об’єктивної оцінки не може бути справжнього покаяння, адже об’єктивна оцінка передбачає виявлення в собі гріхів, неправди, недосконалості, злих слів і злих справ, які ми звертали або звертаємо на адресу своїх ближніх.

Для того щоб зростати в молитві, в подвигах, ми повинні не тільки пам’ятати про те, що нам необхідно здійснювати, а й намагатися здійснити це в своєму житті. Зробити це дуже і дуже непросто, тому що одна справа думка і навіть молитва, а інше — здійснення піднесених думок, здійснення заповідей Божих у своєму повсякденному житті. Великий піст і пропонує нам з’єднати піднесену теорію християнства з практикою нашого життя.

Не завжди це просто. Не завжди людина здатна підкріпити свою віру реальним благочестям. Але Великий піст і є тим часом, коли ми повинні знайти в собі сили — силу розуму, силу волі, силу почуттів, — щоб спробувати здійснити піднесені моральні вимоги християнства в своєму житті. Великий піст пропонує нам значно обмежити себе в тому, до чого ми звикли, він вимагає від нас напруги сил.

Як би людина не намагався штучно напружити себе, нічого з цього не вийде. Тому справжній піст, який пропонує Церква, далекий від усякої штучної екзальтації. Ми знаємо, що практика штучної екзальтації представлена в багатьох культах і релігіях. Але емоції швидко приходять і швидко йдуть, і ніяким емоційним впливом неможливо сформувати в житті людини стійку присутність чеснот. Але Господь відкриває нам дивовижну можливість – через молитву — через піст, через милосердя здобувати в своєму серці піднесені почуття і здібності, які, реалізуючись в нашому житті, дійсно змінюють її на краще.

Покаяння – це зміна нашого розуму, нашої волі, це освячення наших почуттів; і таким покаянням повинен бути наповнений Великий піст, яким ми приготовляємо себе до зустрічі зі Світлим Христовим Воскресінням. Амінь. З середою першої седмиці всіх вас вітаю!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua