ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Архів матеріалів:

« Квітень 2020 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Ссылки:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наши банеры:

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

05/03/2020

Проповідь Святішого Патріарха Кирила після великого повечір’я в четвер першої седмиці Великого посту в Донському ставропігійному монастирі

Увечері 5 березня 2020 року, в четвер першої седмиці Великого посту, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив велике повечір’я з читанням Великого покаянного канону прп. Андрія Критського у Великому соборі Донського ставропігійного чоловічого монастиря м. Москви. Після закінчення богослужіння Святіший Владика виголосив проповідь.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

Протягом останніх днів ми розмірковуємо про способи і засоби, які належить вжити православному християнину для того, щоб поприще Святої Чотиридесятниці виявилося плодоносним, щоб відбулися зміни в нашому житті, в нашій свідомості, в нашій волі, в наших почуттях, які наблизили б нас до Господа, і щоб ми могли цю близькість відчути, що вкрай необхідно для зміцнення нашої віри, для формування справді християнського погляду на життя і в першу чергу на самих себе.

Ми говорили, що засоби, які пропонує Церква під час посту, — покаяння, утримання в їжі, молитва, милосердя — можуть бути дуже ефективними, якщо їх застосовувати реально, а не зупинятися на півдорозі. Але як же можна спотворити всі ці чудові вимоги, які Церква пред’являє до тих, хто постить? Досить просто! Піст: можна постити, можна більш-менш поститися, можна взагалі не поститися. Молитва: можна молитися, віддаючи цій справі всі свої сили духовні, напружуючи розум і волю, а можна з ноги на ногу переступати, не вслухаючись в вимовлені слова і втрачаючи будь-який зв’язок з молитвою зібраної в храмі громади. Те ж саме можна сказати і про милосердя, тобто про добрі справи: можна дійсно здійснювати їх — звичайно, в міру своїх можливостей, ні від кого не потрібно сходження на Голгофу; а можна віддати в гуманітарну допомогу якусь непридатну річ, яку краще було б в утиль відправити. Точно так же всі інші аспекти духовного життя можуть перетворитися в профанацію. Тому необхідний якийсь контроль над тим, як ми, люди віруючі, використовуємо засоби і способи духовної роботи над самим собою. Святі отці називали цей контроль думки над нашими почуттями збереженням розуму в серці.

Вчора ввечері в Даниловому монастирі я постарався детально роз’яснити, що означає контроль думки над людськими почуттями. Тому сьогодні я не буду повторюватися, а скажу лише те, що мені хотілося б додати до сказаного вчора. Святі отці чітко розуміли, що почуття людські можуть легко змінюватися на протилежні, тому такий необхідний контроль з боку розуму, з боку думки. Але ми ні в якій мірі не можемо ігнорувати іншу небезпеку. Якщо з розумом все добре, якщо людина володіє твердими переконаннями, в тому числі релігійними, якщо вона добре освічена, начитана, багато що знає, якщо її не звернути зі шляху істинного, — тоді, звичайно, її розум може і повинен управляти почуттями. Ну, а якщо людина недостатньо освічена, мало читає, мало знає про духовне життя? Адже релігійні знання часто спираються в основному на перекази, багато хто ніколи в житті не торкався до християнських першоджерел і слово Боже знають погано. Так ось, якщо такий непросвічений розум буде контролювати почуття, чи призведе це до правильних наслідків? Чи не буде розум, навпаки, підштовхувати людину до діянь, які ніяк не сумісні зі здобуттям основ духовного життя? Іншими словами, розум може і повинен відігравати важливу роль у контролі над нашими почуттями, але для цього необхідно виховання розуму. Розум повинен харчуватися істинами непохитними – в першу чергу істинами Божественного слова. Тому якщо ми хочемо, щоб наш розум керував нашими почуттями, ми повинні знати Боже слово, ми повинні його читати. Євангеліє, Діяння апостолів повинні бути нашою настільною книгою. Не можна раз в житті прочитати, та й то не повністю, Євангеліє і сказати, що ми його знаємо. Євангеліє потрібно читати від кірки до кірки стільки разів, скільки можливо, протягом усього життя, тому що кожне читання відкриває грань, яка не була видна при попередньому читанні. Не може бути свідомого життя православного християнина без читання Святого Письма, тому що саме слово Боже живить розум, а розум здатний вплинути на почуття, як тільки що було сказано.

На жаль, не завжди знання навіть самих піднесених істин зберігається в пам’яті, тим більше не завжди воно залишається таким собі керівним життєвим початком. Тоді настає дуже велика небезпека, адже якщо істини Слова Божого перестають грати вирішальну роль у визначенні людиною того, що правильно, а що неправильно, що є істина, а що брехня, що одкровення, а що спокуса, то віруюча людина може виявитися легкою здобиччю ворога.

Чи не це сталося в XX столітті з нашим благочестивим народом? Майже всі вивчали тоді в школах Закон Божий, але, напевно, читання священних книг не супроводжувалося правильними, розумними і відповідними часу поясненнями викладачів. Напевно, занадто багато формалізму було як з боку педагогів, так і з боку дітей. Все це призвело до того, що знання Слова Божого не увійшло в серця більшості людей, не сформувало їх переконання. А якщо немає переконань, то свідомість і воля легко поневолюються іншими ідеями, привнесеними з боку.

Ми знаємо, як вчорашні гімназисти, які вивчали Слово Боже, наділи на себе червоні банти і пішли трощити церкви; як те ж саме робили солдати, ще вчора йшли назустріч ворогові зі священним для Росії того часу закликом «За віру, царя і Вітчизну!» Але настали інші часи, і нові вчителі полонили свідомість православних людей, тому що віра так і не сформувала в них справжні переконання. Але ж жодна, навіть найбільша книга не допоможе, якщо не стане частиною переконань людини.

І сьогодні ми не застраховані від повторення тих же помилок. Мало того, що ми рідко читаємо Слово Боже, – хіба ми над ним розмірковуємо? Чи запитуємо ми систематично у священнослужителів або у інших освічених людей, що означає той чи інший текст? Мене радує, що останнім часом на нашому телебаченні, в тому числі на церковних каналах «Спас» і «Союз», йдуть прекрасні передачі, в яких освічене духовенство пояснює Святе Письмо, багато робить для зміцнення віри в нашому народі. Але ті, для кого ці телепередачі недоступні, безсумнівно, повинні знаходити можливість поговорити з освіченою людиною, найкраще зі священнослужителем, особливо якщо зовнішній світ привносить тривоги, сумніви. А як багато таких неправдивих і небезпечних сигналів обрушуються на свідомість православної людини, несучи в собі брехню, наклеп проти Церкви, проти її служителів, – саме для того, щоб сформувати недовіру до слів, які Церква звертає до свого народу!

Ще раз скажу: в цьому немає нічого нового. Точно так же, за тими ж лекалами руйнувалася на початку XX століття православна Росія. Нічого нового ніхто не винайшов. Читаючи ті чи інші вигадки на адресу Церкви, наповнені злобою, наклепом, іноді задаєшся питанням: невже все це може бути засвоєно свідомістю нормальних людей, тим більше віруючих, після всієї страшної історії XX століття? Невже знову ми послизнемося на цьому спеціально розлитому маслі, подібно до того, як послизнувся і загинув один з героїв відомого твору Булгакова?

Я кажу все це до того, що живемо ми в час непростий, і ми повинні не тільки володіти ясним православним світоглядом, а й вміти його захищати. По-перше, перед самими собою, у відповідь на ті виклики, які звертаються до нас; але також допомагати тим, хто нездатний сам захиститися. Ми повинні ставати дуже сильною, солідарною православною громадою, сповненою щирої віри, зверненої духом Своїм до тих святих угодників, які стали жертвою страшної боротьби з нашою Церквою, — першим з них є патріарх Тихон, мощі якого покояться в цьому святому храмі.

Нехай Господь молитвами наших мучеників, сповідників допоможе нинішньому поколінню православних людей не просто зберігати віру, а й бути здатними відповідати на всю ту брехню, наклеп, нападки, які сьогодні звертаються на церкву, — так само, як вони зверталися на початку століття XX-го. Ми ні з ким не шукаємо війни, по-християнськи ми всіх прощаємо, у нас не повинно бути зла в серці. Адже якщо в полеміці з недоброзичливцями ми відчуємо прилив злої енергії, якщо ми раптом зненавидимо наших опонентів, – то нам слід негайно зупинитися, адже це означає, що зло нас перемогло. Але якщо зла немає в нашому серці, якщо ми відчуваємо поблажливість і навіть любов до людей, що помиляються, то у нас дійсно є можливість і сила захистити слово Боже, Церкву святу, народ Свій. Наш обов’язок – робити це зі смиренням і довірою Господу, Який веде наш народ і Церкву нашу тільки йому відомими шляхами; нам же залишається сподіватися, що це і є божественний шлях, істина і життя. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

Патріарша проповідь в Неділю 4-ту Великого посту після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь в Неділю 4-ту Великого посту після Літургії в Храмі Христа Спасителя

29 березня 2020 року, в Неділю 4-ту Великого посту, прп. Іоанна Лествичника, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив ... подробнее...>>
Патріарша проповідь в Неділю Хрестопоклонну після Літургії в храмі благовірного князя Ігоря Чернігівського в Передєлкіне м. Москви

Патріарша проповідь в Неділю Хрестопоклонну після Літургії в храмі благовірного князя Ігоря Чернігівського в Передєлкіне м. Москви

22 березня 2020 року, в Неділю 3-ю Великого посту, Хрестопоклонну, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію ... подробнее...>>
Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в домовому храмі Патріаршої резиденції в Даниловому монастирі

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в домовому храмі Патріаршої резиденції в Даниловому монастирі

14 березня 2020 року, в суботу 2-ї седмиці Великого посту, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію ... подробнее...>>
Слово Святішого Патріарха Кирила в Нелілю Торжества Православ'я після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила в Нелілю Торжества Православ’я після Літургії в Храмі Христа Спасителя

8 березня 2020 року, в Неділю 1-шу Великого посту, Торжества Православ'я, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію ... подробнее...>>
Слово Святішого Патріарха Кирила напередодні суботи першої седмиці Великого посту після богослужіння в Новоспаському ставропігійному монастирі

Слово Святішого Патріарха Кирила напередодні суботи першої седмиці Великого посту після богослужіння в Новоспаському ставропігійному монастирі

Увечері 6 березня 2020 року, напередодні суботи першої седмиці Великого посту, дня пам'яті блаженної Матрони Московської, Святіший Патріарх Московський і ... подробнее...>>

© 2010-2020 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.