ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Ссылки:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наши банеры:

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

01/02/2020

Слово Святішого Патріарха Кирила в одинадцяту річницю інтронізації після Літургії в Храмі Христа Спасителя

1 лютого 2020 року, в одинадцяту річницю інтронізації, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до присутніх з Першосвятительським словом.

Ваше Блаженство! Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Високі представники державної влади! Дорогі отці, матінки ігумені, брати і сестри!

Склалася традиція щороку в день інтронізації Патріарха проводити соборні богослужіння в Храмі Христа Спасителя при значному збігу народу — молитися за Патріарха, молитися за Церкву. Може бути, комусь з боку може здатися, що це якийсь протокольний захід, але особисто я ніколи не ставився до річниці свого Патріаршого служіння як до протокольної дати, тому що кожен рік Патріаршого служіння — це рік, про який можна написати величезний том, а може, і кілька томів. І те, про що я сказав, зовсім не свідчить лише про працездатність Патріарха. Це свідчить про величезну роботу, яка проходить в нашій Церкві. Завдання Патріарха полягало і полягає в тому, щоб надихати на таку роботу, щоб разом з єпископатом визначати богословські, інтелектуальні шляхи розвитку Церкви, щоб разом з народом зміцнювати духовне життя і віру не тільки людей православних, але тих, хто ще тільки йде до храму, спотикаючись, обертаючись, будучи невпевненим у правильності обраного шляху. І, звичайно, про тих, хто взагалі не думає ні про Бога, ні про Церкву. Про всіх наших людей – молитва Церкви, гаряча і непохитна. Непохитна в розумінні того, що сила Божа в немочі людській здійснюється (2 Кор. 12: 9) і з каменів цих Бог здатний чинити дітей Авраамових (Лк. 3: 8).

Протягом минулих років я неодноразово повторював ці чудові слова про камені, з яких Бог здатний чинити дітей Авраамових. Скільки ж таких прикладів пройшло через мої очі, через мій розум, через моє серце? Згадую, що було 11 років тому, коли я відвідував різні єпархії в регіонах Росії – як мало було духовенства, єпископату, як не вистачало церков! А коли після закінчення певного часу мені доводилося відвідувати ті ж самі місця, я бачив нові храми, молодих енергійних архієреїв, таких же священиків, і я розумів, що Господь реально прихилив до нас Свою милість і з каменів цих творить дітей Авраамових.

Сьогодні Церква наша здійснює величезний подвиг. Я не перебільшую: це подвиг. Подвиг, який несуть наші ієрархи. Подвиг, який несе духовенство і чернечі. Але це ще й чудові праці і подвиги наших благочестивих мирян, на яких сьогодні Церква спирається так, як ніколи, може бути, за всю історію XX і початку XXI століття. Іншими словами, церква прийшла в рух. Самі люди ставлять перед собою питання, яких раніше не ставили. Наприклад, в’їжджають люди в якийсь район, в новобудову. Напевно, в першу чергу багато хто думає про комфорт, про комунікації, але ось що дивно: в наш час люди, які в’їжджають в нові райони, принаймні в Москві, буквально відразу ж направляють Патріарху прохання — «побудуйте храм», «благословіть будівництво храму». Напевно, це можна порівняти тільки з найбільш процвітаючими часами нашого дореволюційного життя, коли будівництво села або міського району неодмінно супроводжувалося будівництвом храмів. Не можу сказати, що все йде дуже гладко і просто, що нам залишається тільки благодушествовати — зовсім не так. Чим сильніше дія благодаті, тим сильніше опір. А опір звідки? Не від людини, від темної сили — але через людину. І тому, коли ми стикаємося з труднощами, з якимись, здавалося б, нерозв’язними проблемами, ми, віруючі люди, повинні сприймати це не тільки як окремий випадок зіткнення якихось людських або відомчих інтересів. Найчастіше під прикриттям цих інтересів проглядається онтологічний опір Божій присутності в житті народу там, де ця присутність була ослаблена. Ну, а дух цей виганяється тільки молитвою і постом (Мф. 17: 21). Ніякими адміністративними зусиллями Церква наша не вирішить завдання, які перед нею стоять, але тільки Духом Святим, спираючись на силу благодаті Божої. А це означає, що для вирішення наших проблем необхідні в першу чергу особиста віра і благочестя. Благочестя наших християнських громад, праця на славу Божу. І я закликаю всіх вас, мої дорогі владики, отці, брати і сестри, працювати не покладаючи рук. Ми багато зробили — але як би дивно це не звучало, ми на початку шляху, який має пройти нинішнє покоління православних людей, – поклавши, за Словом Божим, руку на плуг і не озираючись назад (див . Лк. 9: 62). Зміцнення Церкви – це не зміцнення структури, тим більше церковно-бюрократичної структури, як це іноді кажуть. Це зміцнення духу нашого народу, його віри, його моральності, його благочестя, його чистоти. А адже саме чисті серцем Бога побачать (див. 5: 8). Ще раз хочу сказати, що наша стратегічна мета – це не вирішення якихось церковних інфраструктурних завдань. Це зміна на краще духовного життя нашого народу, яка вже сьогодні значно відрізняється від того, що було в минулому. Але ми ще дуже потребуємо духовного зростання, щоб кожен з нас був здатний чинити опір спокусам і викликам тієї непростої епохи, в яку Господь судив нам жити.

Ще й ще раз хотів би сердечно подякувати нашому єпископату за його однодумність, одностайність. Щойно закінчилася чергова сесія Міжсоборної присутності. Буквально вчора, незадовго до вечірніх свят, ми протягом значного часу всі разом працювали над дуже важливим церковним документом. Ми – це представники єпископату, духовенства, чернечих, мирян, чоловіки і жінки. Ніде, в жодній Церкві світу не проводиться такої роботи. Ніде єпископат разом з духовенством, чернечими, мирянами, чоловіками і жінками не обговорює документи, які, після затвердження Архієрейським Собором, стануть основоположними для життя і діяльності нашої Церкви. І якщо хтось нас дорікає в застої, консерватизмі, в тому, що одні єпископи у нас щось вирішують, а народ не при справах, – ми всім їм відповідаємо самим нашим життям. Не вступаємо в полеміку, а просто щиро радіємо з того, що значний потенціал нашої Церкви, властивий і єпископату, і духовенства, і чернецтву і мирянам, чоловікам, жінкам, молоді, нині працює для майбутнього нашої Святої Церкви, і ми, спираючись на соборну мудрість, приймаємо документи, яким належить грати керівну роль у розвитку церковного життя в майбутні роки.

Минуло 11 років, багато чого змінилося. Але, говорячи про зміни, я хотів би сказати, може бути, про щось дуже особисте. Звичайно, все навколо мене змінилося, але дозвольте мені сказати, що і я дуже змінився. Те, що мені здавалося простим на початку мого Патріаршого шляху, сьогодні таким не здається, і, навпаки, те, що здавалося неймовірно важким, раптом силою благодаті Божої виявилося таким легким, що задаю питання: а де ж ти в цьому процесі? Тому що Господь веде свою Церкву так, що силою Святого Духа ми долаємо всі труднощі на нашому шляху.

Тому моя молитва в 11-ту річницю Патріаршого служіння, в першу чергу, про Церкву нашу, щоб Господь зберігав її в єдності, єпископат, духовенство і народ — в однодумності. Щоб народ наш зміцнювався у вірі православній, ставав здатним енергійно протистояти явищам століття цього, які несуть загрозу для цілісності людської особистості, для збереження морального і духовного начала в людині. І віримо, що Господь за молитвами всіх вас, мої дорогі, за молитвами Церкви, найпаче ж за молитвами Церкви торжествуючої, тобто тієї, що на небі, допоможе і нам гідно продовжувати наше життєве странствіє, наше паломництво до тієї мети, яка відноситься вже не до життя земного, але до життя майбутнього віку. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

Патріарша проповідь в Неділю 14-ту після П'ятидесятниці після Літургії в храмі Введення в храм Пресвятої Богородиці в Вешняках м. Москви

Патріарша проповідь в Неділю 14-ту після П’ятидесятниці після Літургії в храмі Введення в храм Пресвятої Богородиці в Вешняках м. Москви

13 вересня 2020 року, в Неділю 14-ту після П'ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в ... подробнее...>>
Патріарша проповідь в день пам'яті благовірних князів Данила Московського і Олександра Невського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі

Патріарша проповідь в день пам’яті благовірних князів Данила Московського і Олександра Невського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі

12 вересня 2020 року, в день пам'яті благовірних князів Данила Московського і Олександра Невського, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі ... подробнее...>>
Патріарша проповідь в тиждень 13-ю по П'ятидесятниці після Літургії в Храмі Христа Спасителя в Москві

Патріарша проповідь в тиждень 13-ю по П’ятидесятниці після Літургії в Храмі Христа Спасителя в Москві

6 вересня 2020 року, в тиждень 13-ю по П'ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в ... подробнее...>>
Патріарша проповідь у свято Успіння Божої Матері після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у свято Успіння Божої Матері після Літургії в Храмі Христа Спасителя

28 серпня 2020 року, в день свята Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Святіший Патріарх Московський і всієї ... подробнее...>>
Патріарша проповідь у день свята Різдва Пресвятої Богородиці після Літургії в Ільїнському храмі в Північному Бутові м. Москви

Патріарша проповідь у день свята Різдва Пресвятої Богородиці після Літургії в Ільїнському храмі в Північному Бутові м. Москви

21 вересня 2020 року, в день свята Різдва Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Святіший Патріарх Московський і всієї ... подробнее...>>

Архів матеріалів:

« Вересень 2020 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Яндекс.Метрика

© 2010-2020 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.
Перейти на мобильную версию