ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наші банери:

Послухати молитви

Журнали Священного Синоду 2019 р.

07/10/2019

ЖУРНАЛИ засідання Священного Синоду від 7 жовтня 2019 року

7 жовтня 2019 року в Патріарших покоях Свято-Троїцької Сергієвої Лаври відбулося засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви.

Постійними членами Священного Синоду є: блаженніший митрополит Київський і всієї України Онуфрій; митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій; митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир; митрополит Астанайський і Казахстанський Олександр, голова Митрополичого округу в Республіці Казахстан; митрополит Ташкентський і Узбекистанський Вікентій, глава Середньоазіатського митрополичого округу; митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Варсонофій; митрополит Мінський і Заславський Павло, Патріарший екзарх всієї Білорусі; митрополит Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату; митрополит Тверський і Кашинський Сава, керуючий справами Московської Патріархії.

Для участі в зимовій сесії (вересень-лютий) запрошені: митрополит Архангельський і Холмогорський Корнилій, митрополит Челябінський і Міасський Григорій, митрополит Читинський і Петровськ-Забайкальський Димитрій, єпископ Виборзький і Приозерський Ігнатій, єпископ Сурозький Матвій.

ЖУРНАЛ № 123

МАЛИ СУДЖЕННЯ про звернення архієпископа Дубнинського Іоанна і зборів духовенства Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції з проханням про приєднання Архієпископії до Руської Православної Церкви та про визначення форми її канонічної організації у складі Московського Патріархату.

Довідка:

Священний Синод 14 вересня 2019 року у відповідь на звернення архієпископа Іоанна (Реннето) постановив «прийняти Преосвященного архієпископа Іоанна (Реннето) в юрисдикцію Московського Патріархату з титулом “Дубнинський”, а також всіх бажаючих того кліриків, які перебувають під його керівництвом, і парафій, які висловлять таке волевиявлення» і «доручити архієпископу Дубнинському Іоанну управління згаданими парафіями» (журнал № 122).

Також Священний Синод визначив «після отримання звернення від зборів представників парафій мати додаткове судження для визначення канонічної форми їх організації, виходячи з історично сформованих особливостей єпархіального та парафіяльного управління, а також богослужбових і пастирських традицій, встановлених митрополитом Євлогієм з урахуванням умов існування очолюваної ним церковного уділу в Західній Європі».

28 вересня 2019 року збори духовенства західноєвропейських парафій руської традиції під головуванням архієпископа Дубнинського Іоанна звернулося до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з відповідним проханням, в якому, зокрема, сказано наступне:

«Парафії [Архієпископії] <…> розглянули 7 вересня 2019 року в ході позачергових загальних зборів питання про юрисдикційну приналежність Архієпископії і ознайомилися з схваленими Вами пропозиціями щодо умов приєднання Архієпископії до Московського Патріархату. Ці пропозиції були нам повідомлені листом Його Високопреосвященства, митрополита Корсунського і західноєвропейського Антонія, вашого екзарха Західної Європи. < … >

Делегати від членів парафій Архієпископії в більшості своїй підтримали акт про канонічне приєднання Архієпископії до Московського Патріархату в тому вигляді, в якому він викладений вище.

У зв’язку з цим я прийняв пастирське рішення написати вам 14 вересня 2019 року з проханням прийняти мене і громади Архієпископії в спілкування та канонічну єдність з Московським Патріархатом, щоб забезпечити спадкоємність церковного, літургійного та сакраментального життя Архієпископії парафій руської традиції в Західній Європі, за яку я відповідаю.

Духовенство Архієпископії, зібралося в дусі соборності на пастирські збори 28 вересня 2019 року, підтвердило широкою більшістю наше рішення просити про канонічне приєднання до Московського Патріархату на умовах, визначених змішаною комісією і схвалених Вашою Святістю.

У зв’язку з викладеним я маю честь і радість звернутися до Вашої Святості з нашим офіційним проханням про приєднання Архієпископії до Московського Патріархату на згаданих умовах.

Ми просимо Вашу Святість представити наше прохання Священному Синоду Руської Православної Церкви і повідомити нам про його рішення і про набуття чинності такого рішення».

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Із задоволенням відзначити підтримку, виражену широкою більшістю кліриків і мирян західноєвропейських парафій руської традиції Преосвященному архієпископу Дубнинському Іоанну в його рішенні відновити єдність Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції з Московським Патріархатом.

2. Підкреслити, що це рішення відповідає сподіванням митрополита Євлогія (Георгієвського) і його сподвижників, які стояли біля витоків Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції, — спадкоємиці церковного князівства, утвореного в Західній Європі в 1921 році постановою сполученої присутності Священного Синоду і Вищої Церковної Ради під головуванням святителя Тихона, Патріарха Московського і всієї Росії.

3. Дякувати Господу за його невимовний промисел, що міг звернути на благо навіть зло, що твориться людьми. Вигнані з Вітчизни, і що зазнали труднощі і позбавлення руські пастирі і богослови, а також їх наступники стали свідками православної віри в Західній Європі. Завдяки їх працям безліч її корінних жителів приєдналися до Православної Церкви. Нині ж священнослужителі і миряни Архієпископії західноєвропейських парафій руської традиції — як нащадки руських емігрантів, так і корінні жителі — отримують можливість продовжувати розпочатий митрополитом Євлогієм особливий історичний шлях Архієпископії в єдності з Руською Православною Церквою.

4. Визначити, що Архієпископія західноєвропейських парафій руської традиції, здійснюючи своє рятівне служіння в історично сформованій сукупності її парафій, монастирів і церковних установ, відтепер перебуває невід’ємною частиною Московського Патріархату.

5. Підтвердити прийняття в юрисдикцію Московського Патріархату в складі Архієпископії кліриків і парафій, які висловили таке бажання.

6. Визначити, що Архієпископія діє у складі Московського Патріархату на наступних правах.

6.1. В Архієпископії зберігаються її богослужбові і пастирські особливості, які є частиною її традицій.

6.2. У Архієпископії зберігаються історично сформовані особливості її єпархіального та парафіяльного управління, в тому числі ті, які були встановлені митрополитом Євлогієм, виходячи з особливостей існування очолюваного ним церковного уділу в Західній Європі та з урахуванням окремих рішень Всеросійського Церковного Собору 1917-1918 років.

6.3. Архієпископія управляється відповідно до норм її Статуту, з урахуванням законодавства країн, на території яких вона діє.

6.4. Архиєпископія має право вносити зміни та доповнення в цей статут в передбаченому в ньому порядку, після узгодження цих змін і доповнень з Патріархом Московським і всієї Русі і з наступним їх затвердженням Священним Синодом.

6.5. Архієпископія отримує святе миро від Патріарха Московського і всієї Русі.

6.6. Архиєпископія управляється єпархіальним архієреєм з титулом архієпископа, який забезпечує безпосередньо канонічний зв’язок між Московським Патріархатом і громадами, складовими Архієпископії.

6.7. Єпархіальний архієрей Архієпископії володіє повнотою передбачених канонами ієрархічних прав щодо підвідомчих йому монастирів, парафій і кліриків. Зокрема, єпархіальному архієрею Архієпископії належить виключне право:

а. засновувати нові монастирі та парафії у складі Архієпископії;

б. видавати відпускні грамоти клірикам Архієпископії;

в. приймати священнослужителів до складу Архієпископії (з урахуванням прийнятих в Московському Патріархаті правил переходу кліриків з єпархій його канонічної території єпархії за її межами);

г. висвячувати священнослужителів для кліру Архієпископії;

д. призначати і поставляти на церковне служіння кліриків і мирян, що знаходяться під його архіпастирською юрисдикцією;

є. виконувати рішення церковного суду Архієпископії.

6.8. Обрання єпархіальних і вікарних архієреїв Архієпископії здійснюється в наступному порядку:

а. для обрання єпархіального архієрея Архієпископії Рада Архієпископії складає попередній список кандидатів після отримання пропозицій від монастирів і парафій Архієпископії; для обрання вікарних архієреїв список складає єпархіальний архієрей Архієпископії після консультацій з архієрейським комітетом і з радою Архієпископії;

б. попередній список кандидатів представляється на розгляд Патріарху Московському і всієї Русі, який має право внести в нього зміни;

в. Рада Архієпископії або направляє отриманий від Патріарха Московського і всієї Русі список в монастирі і парафії Архієпископії, або повторно представляє інший список на розгляд Патріарха Московського і всієї Русі;

г. після отримання списку монастирі та парафії обирають своїх делегатів відповідно до Статуту Архієпископії.

д. Загальні збори Архієпископії у складі духовенства і делегатів-мирян обирають архієрея згідно з процедурою, передбаченою статутом Архієпископії;

е. обрання архієрея затверджується Священним Синодом.

6.9. Ім’я єпархіального архієрея Архієпископії поминається за богослужіннями у всіх храмах Архієпископії після імені Патріарха Московського і всієї Русі. Імена вікарних архієреїв Архієпископії поминаються за богослужіннями в храмах, що визначаються розпорядженням єпархіального архієрея Архієпископії, після імені Патріарха Московського і всієї Русі і єпархіального архієрея Архієпископії.

6.10. Архієреї Архієпископії є членами Помісного та Архієрейського Соборів, а представники кліру і мирян Архієпископії є членами Помісного Собору, будучи обраними у встановленому порядку.

6.11. Єпархіальний архієрей Архієпископії бере участь у засіданнях Священного Синоду в числі його тимчасових членів у встановленому порядку.

6.12. Рішення Помісного та Архієрейського Соборів є обов’язковими для Архієпископії, а рішення Священного Синоду за погодженням з Патріархом Московським і всієї Русі діють в Архієпископії з урахуванням особливостей її управління.

6.13. Апеляційною інстанцією для рішень церковного суду Архієпископії є Вищий Загальноцерковний Суд Московського Патріархату, а судовими інстанціями для архієреїв Архієпископії є Вищий Загальноцерковний Суд і Архієрейський Собор.

6.14. Архиєпископія зберігає фінансову автономію і управляє своїм рухомим і нерухомим майном в рамках діючої юридичної форми існування і відповідно з законодавством країн, на території яких вона діє.

6.15. Відносини Архієпископії з державною владою визначаються принципами відокремлення Церкви від держави з урахуванням законодавства кожної окремої країни. Як зазначив Архієрейський Собор 2011 року, неприпустимою є участь духовенства у передвиборній агітації та політичній боротьбі. У висловлюваннях з пастирських і суспільних питань духовенство Архієпископії, зберігаючи вірність вченню Православної Церкви і дотримуючись основних догматичних і пастирських документів Руської Православної Церкви, дотримується принципу свободи совісті, який, як зазначив Архієрейський Собор Московського Патріархату 2008 року, «перебуває в гармонії з волею Божою, якщо захищає людину від свавілля по відношенню до її внутрішнього світу, від нав’язування їй силою тих або інших переконань» («Основи учення Руської Православної Церкви про гідність, свободу і права людини», IV. 3).

7. Це синодальне рішення набирає чинності з моменту його публікації.

8. На черговому Архієрейському Соборі внести поправки в Статут Московського Патріархату, які передбачають перебування Архієпископії в складі Московського Патріархату з особливим статусом, визначеним цим синодальним рішенням.

9. Архієпископії належить включити до своїх статутних документів положення, що відповідають цьому рішенню.

10. Враховуючи прохання про те архієпископа Іоанна, вважати можливим, щоб процедура обрання вікарного архієрея для Архієпископії, відповідно до наведених вище положень, була ініційована ще до внесення до її статутних документів відповідних положень.

11. Закликати архієреїв, кліриків і мирян усіх єпархій Московського Патріархату в Західній Європі, включаючи єпархії Патріаршого Екзарха Західної Європи, єпархії Руської Зарубіжної Церкви і Архієпископію, до плідної взаємодії.

12. Відзначити, що канонічне удосконалення присутності Московського Патріархату в Західній Європі, нині представленого кількома церковними структурами, потребує подальшого обговорення за участю всіх зацікавлених сторін.

ЖУРНАЛ № 124

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про що відбулися Перщосвятительські візити в єпархії Руської Православної Церкви на території Російської Федерації.

Довідка:

З часу засідання Священного Синоду від 30 серпня 2019 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав наступні єпархії Руської Православної Церкви:

21 вересня 2019 року — Новоросійську;

26 вересня 2019 року — Тольяттинську;

26-27 вересня 2019 року — Самарську.

21 вересня 2019 року, у свято Різдва Пресвятої Богородиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію у Вознесенському кафедральному соборі Новоросійської єпархії у місті Геленджику. Його Святості співслужили: митрополит Єкатеринодарський і Кубанський Ісидор, архієпископ Майкопський і Адигейський Тихон, єпископ Сочинський і Туапсинський Герман, єпископ Новоросійський і Геленджікський Феогност, єпископ Тихорєцький і Кореновський Стефан, єпископ Армавірський і Лабінський Ігнатій, духовенство Новоросійської єпархії. На богослужінні був присутній губернатор Краснодарського краю В. І. Кондратьєв, представники районних і міських адміністрацій, члени Опікунської ради з будівництва Андріївського кафедрального собору в Геленджику.

Після закінчення літургії Святіший Владика ознайомився з ходом будівництва Андріївського кафедрального собору в Геленджику.

26 вересня 2019 року Предстоятель Руської Православної Церкви прибув з Першосвятительським візитом до Самарської митрополії, в якій відвідав Самарську і Тольяттинську єпархії.

У цей день Святіший Владика відвідав храм на честь Трьох святителів при Поволзькому православному інституті імені святителя Олексія, митрополита Московського, в місті Тольятті, де ознайомився з навчальним процесом та поспілкувався з викладацькою корпорацією і студентами. Відбулася зустріч Його Святості з викладачами та учнями вишів Самарської області та представниками громадськості.

Увечері Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил здійснив утреню всенічного бдіння з чином Воздвиження Хреста Господнього у Спасо-Преображенському соборі міста Тольятті.

27 вересня 2019 року, у свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив чин великого освячення собору Софії Премудрості Божої міста Самари і очолив Божественну літургію в новоосвяченому храмі у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Тверського і Кашинського Савви, митрополита Самарського та Новокуйбишевського Сергія, єпископа Отрадненського і Похвистневського Никифора, єпископа Бузулукского і Сорочинського Олексія, єпископа Кинельського і Безенчугського Софронія, єпископа Тольяттінського і Жигулівського Нестора, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Павлово-Посадського Фоми, єпископа Сизранського і Шигонського Леонтія і духовенства Самарської митрополії. Серед, хто молився за богослужінням були повноважний представник Президента Російської Федерації в Приволзькому федеральному окрузі І. А. Комаров і губернатор Самарської області Д. І. Азаров.

По закінченні Божественної літургії відбулася зустріч Предстоятеля Руської Православної Церкви з главою Самарської митрополії, повноважним представником Президента Російської Федерації в Приволзькому федеральному окрузі і губернатором Самарської області.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Повідомлення взяти до відома.

2. Дякувати Предстоятелю Руської Православної Церкви за труди і принесену радість молитовного спілкування архіпастирям, пастирям, чернецтву і мирянам Новоросійської, Тольяттинської і Самарської єпархій.

3. Висловити вдячність митрополиту Самарському та Новокуйбишевському Сергію, єпископу Новоросійському і Геленджикському Феогносту, єпископу Тольяттинському і Жигулівському Нестору, повноважному представнику Президента Російської Федерації в Приволзькому федеральному окрузі І. А. Комарову, губернатору Самарської області Д. І. Азарову, губернатору Краснодарського краю В. І. Кондратьєву — за увагу і теплий прийом, надані Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу та особам, що його супроводжували.

4. Враховуючи особливе значення для всієї Самарської митрополії Поволзького православного інституту імені святителя Олексія, митрополита Московського, а також Свято-Троїцького монастиря села Ташла, що знаходяться на території Тольяттінської єпархії, передати згадані інститут і монастир в канонічне ведення Преосвященного Самарського та Новокуйбишевського, голови Самарської митрополії.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Журнали Священного Синоду РПЦ

Архів матеріалів:

« Жовтень 2020 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Яндекс.Метрика

© 2010-2020 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язково.
Перейти на мобільну версію