ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наші банери:

Послухати молитви

Журнали Священного Синоду 2015 р.

05/05/2015

ЖУРНАЛИ засідання Священного Синоду від 5 травня 2015 року

5 травня в Патріаршій і Синодальній резиденції в Даниловому монастирі під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила відбулося перше в 2015 році засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви.

Постійними членами Священного Синоду є: Блаженніший митрополит Київський і всієї України Онуфрій; митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій; митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир; митрополит Астанайський і Казахстанський Олександр, голова Митрополичого округу в Республіці Казахстан; митрополит Ташкентський і Узбекистанський Вікентій, глава Середньоазіатського митрополичого округу; митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Варсонофій, керуючий справами Московської Патріархії; митрополит Мінський і Заславський Павло, Патріарший екзарх всієї Білорусі; митрополит Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату.

Для участі у літній сесії (березень-серпень) Священного Синоду також запрошені: митрополит Ризький і всієї Латвії Олександр, митрополит Луганський і Алчевський Митрофан, митрополит Ханти-Мансійський і Сургутський Павел, архієпископ Южно-Сахалінський і Курильський Тихон, єпископ Касимовський і Сасовський Діонісій.

ЖУРНАЛ № 1

МАЛИ СУДЖЕННЯ про підсумки Архієрейської Наради 2-3 лютого 2015 року.

Довідка:

З 2 по 3 лютого 2015 року в Москві пройшла Архієрейська Нарада, в якій взяли участь 259 Преосвященних: 215 єпархіальних архієреїв, 38 вікарних та 6, що знаходяться на спокої.

Члени Архієрейської Наради схвалили документ «Про участь вірних в Євхаристії», Тимчасове положення про розподіл випускників духовних навчальних закладів Руської Православної Церкви, а також прийняли Постанови Архієрейської Наради Руської Православної Церкви. У Постановах, зокрема, зазначено: «Священний Синод, як статутний орган управління Руської Православної Церкви в період між Архієрейськими Соборами, має прийняти рішення, що надає цим документам канонічну силу» (пункт 4).

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Висловити задоволення у зв’язку з проведенням Архієрейської Наради 2-3 лютого 2015 року.

2. Затвердити такі документи, прийняті Архієрейською Нарадою:

«Про участь вірних в Євхаристії» (з подальшим затвердженням Архієрейським Собором);

Тимчасове положення про розподіл випускників духовних навчальних закладів Руської Православної Церкви;

Постанови Архієрейської Наради Руської Православної Церкви.

ЖУРНАЛ № 2

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про Першосвятительський візит який відбувся в Калінінградську єпархію Руської Православної Церкви.

Довідка:

З часу попереднього засідання Священного Синоду Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав Калінінградську єпархію.

По прибутті 14 березня 2015 року в Калінінград, Предстоятель Руської Православної Церкви очолив в Калінінградському обласному драматичному театрі відкриття пленарного засідання I Калінінградського форуму Всесвітнього Руського Народного Собору, присвяченого темі «Рубежі Російської державності: глобальні виклики, регіональні відповіді». В урочистому засіданні взяли участь вікарій Калінінградської єпархії єпископ Балтійський Серафим, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Солнєчногорський Сергій, губернатор Калінінградської області М.Н. Цуканов, заступник голови Всесвітнього Руського Народного Собору, голова Синодального відділу із взаємин Церкви і суспільства протоієрей Всеволод Чаплін, голова Синодального інформаційного відділу В. Р. Легойда, представники обласної і міської адміністрації, студенти вузів та курсанти військових училищ.

Ввечері, напередодні Неділі третьої Великого посту, в кафедральному соборі Христа Спасителя Калінінграда Святіший Владика очолив всенічне бдіння з чином виносу Чесного і Животворящого Хреста Господнього, а на наступний ранок — Божественну літургію.

У той же день Святіший Патріарх Кирил відбув до Москви.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Повідомлення прийняти до відома.

2. Дякувати Предстоятеля Руської Православної Церкви за працю і принесену духовенству, чернецтву і мирянам Калінінградської єпархії радість молитовного спілкування.

3. Висловити подяку губернатору  Калінінградської області М.Н. Цуканову за увагу і привітний прийом, надані Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу та особам, що його супроводжували.

ЖУРНАЛ № 3

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про візит, що відбувся в Руську Православну Церкву Блаженнішого Патріарха Великої Антіохії і всього Сходу Івана X.

Довідка:

З 18 по 22 лютого Блаженніший Патріарх Антіохійський Іоанн X здійснив візит в межі Московського Патріархату.

До складу офіційної делегації, що супроводжувала Його Блаженство, увійшли представник Патріарха Антіохійського при Патріархові Московському і всієї Русі митрополит Филипопольський Нифон, єпископ Нинєвійський Афанасій, архімандрит Парфеній (Аллати), архідиякон Герасим (Каббас).

19 лютого в Патріаршій резиденції в Даниловому монастирі відбулися переговори Предстоятелів Антіохійської та Руської Православних Церков, на яких обговорювалися актуальні теми двосторонніх відносин, а також питання загальноправославної взаємодії, що представляють взаємний інтерес.

20 лютого в Залі церковних Соборів кафедрального Храму Христа Спасителя Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил вручив Блаженнішому Патріархові Антіохійському Іоанну X премію Міжнародного громадського фонду єдності православних народів.

22 лютого Предстоятелі Антіохійської та Руської Православних Церков звершили Божественну літургію в кафедральному Храмі Христа Спасителя в Москві.

У ході візиту Предстоятель Антіохійської Церкви відвідав подвір’я Антіохійської Православної Церкви, зустрівся з міністром закордонних справ С. В. Лавровим, а також провів зустріч з послами країн Близького Сходу в Росії.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Подякувати Богові за радість співслужіння і братерського спілкування Блаженнішого Патріарха Великої Антіохії і всього Сходу Івана X і Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

2. Відзначити важливість візиту Його Блаженства для зміцнення взаємин двох братніх Церков і висловити сподівання на подальший розвиток двостороннього співробітництва.

3. Висловити підтримку братській Антіохійській Православній Церкві у зв’язку з триваючими стражданнями християн на Близькому Сході.

ЖУРНАЛ № 4

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про звіти синодальних установ за 2014 рік та про їхні плани на 2015 рік.

Довідка:

29 квітня 2015 року Вища Церковна Рада розглянула і схвалила звіти синодальних установ про їхню роботу в 2014 році і їх робочі плани на 2015 рік. Згідно з пунктом б статті 29 глави V Статуту Руської Православної Церкви: «Здійснюючи керівництво синодальним установами, Священний Синод… затверджує річні плани роботи синодальних установ і приймає їх звіти».

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити, з урахуванням зауважень, зроблених Вищою Церковною Радою, звіти синодальних установ про їхню роботу в 2014 році і їх робочі плани на 2015 рік.

ЖУРНАЛ № 5

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного єпископа Барнаульського і Алтайського Сергія з пропозицією утворити три нові єпархії на території Алтайського краю.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Утворити в адміністративних межах Бийського, Зонального, Красногорського, Солтонського, Алтайського, Бистроістокського, Петропавлівського, Троїцького, Єльцовського, Цілинного, Смоленського, Радянського, Солонешенського районів Алтайського краю — Бийську єпархію, виділивши її зі складу Барнаульської єпархії.

2. Правлячому архієрею Бийської єпархії мати титул «Бийський і Бєлокурихинський»

3. Єпископом Бийським і Бєлокурихинським обрати архімандрита Серапіона (Дуная), клірика Новоросійської єпархії.

4. Місце наречення і хіротонії архімандрита Серапіона (Дуная) в єпископа залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

— Про що послати відповідний указ.

5. Утворити в адміністративних межах Рубцовського, Волчихинського, Зміїногорського, Єгорьївского, Третьяковського, Угловського, Алейського, Калманського, Топчихинського, Усть-Пристанського, Усть-Калманського, Чаришського, Краснощековського, Куринського, Новочихинського, Поспелихинського, Шипуновського районів Алтайського краю — Рубцовську єпархію, виділивши її зі складу Барнаульської єпархії.

6. Правлячому архієрею Рубцовської єпархії мати титул «Рубцовський і Алейський»

7. Преосвященним Рубцовським і Алейським бути вікарію Барнаульської єпархії єпископу Рубцовському Роману.

8. Утворити в адміністративних межах Кам’янського, Баєвського, Крутихинського, Панкрушихинського, Тюменцевського, Благовіщенського, Зав’яловського, Ключевського, Мамонтовського, Михайлівського, Родинського, Романівського, Славгородського, Бурлинського, Суєтського, Німецького (національного), Кулундинського, Табунського, Хабарського, Павловського, Ребрихинського, Шелаболихинського районів Алтайського краю — Славгородську єпархію, виділивши її зі складу Барнаульської єпархії.

9. Правлячому архієрею Славгородської єпархії мати титул «Славгородський і Кам’янський»

10. Єпископом Славгородським і Каменським обрати ігумена Всеволода (Понича), клірика Ростовської єпархії.

11. Місце наречення і хіротонії ігумена Всеволода (Понича) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

— Про що послати відповідний указ.

12. Утворити в межах Алтайського краю Алтайську митрополію, що включає в себе Барнаульську, Бийську, Рубцовську і Славгородську єпархії.

13. Головою Алтайської митрополії призначити Преосвященного Барнаульського і Алтайського Сергія.

ЖУРНАЛ № 6

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного архієпископа Улан-Уденського і Бурятського Саватія з пропозицією утворити нову єпархію на території Республіки Бурятія.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Утворити в адміністративних межах Сєвєробайкальського, Муйського, Баунтовського, Баргузинського, Курумканського, Єравнинського, Кижингинського, Хоринського районів Республіки Бурятія — Сєвєробайкальську єпархію, виділивши її зі складу Улан-Уденської єпархії.

2. Правлячому архієрею Сєвєробайкальської єпархії мати титул «Сєвєробайкальський і Сосново-Озерський»

3. Єпископом Сєвєробайкальським і Сосново-Озерським обрати ігумена Миколая (Кривенко), клірика Улан-Удэнської єпархії.

4. Місце наречення і хіротонії ігумена Миколая (Кривенко) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

— Про що послати відповідний указ.

5. Утворити в межах Республіки Бурятія Бурятську митрополію, що включає в себе Улан-Уденську і Сєвєробайкальську єпархії.

6. Головою Бурятської митрополії призначити Преосвященного Улан-Уденського і Бурятського Саватія.

ЖУРНАЛ № 7

МАЛИ СУДЖЕННЯ про утворення нової єпархії на території Курганської області.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Утворити в адміністративних межах Шадринського, Далматовського, Катайського, Щучанського, Шумихинського, Мишкинського, Юргамишського, Сафакульєвського, Альменьївського, Каргапольського, Куртамишського, Цілинного, Звериноголовського, Шатровського районів Курганської області — Шадринську єпархію, виділивши її зі складу Курганської єпархії.

2. Правлячому архієрею Курганської єпархії мати титул «Курганський і Білозерський».

3. Правлячому архієрею Шадринської єпархії мати титул «Шадринський і Далматовський»

4. Єпископом Шадринським і Далматовським обрати протоієрея Василія Маштанова, клірика Волгодонської єпархії.

5. Місце наречення і хіротонії протоієрея Василія Маштанова на єпископа, після постригу його в чернецтво і зведення в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

— Про що послати відповідний указ.

6. Утворити в межах Курганської області Курганську митрополію, що включає в себе Курганську і Шадринську єпархії.

ЖУРНАЛ № 8

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного єпископа Смоленського і В’яземського Ісидора з пропозицією утворити нову єпархію на території Смоленської області.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Утворити в адміністративних межах Вяземського, Гагарінського, Новодугинського, Сафонівського, Сичевського, Темкинського, Угранського, Пагорб-Жирковського районів Смоленської області — Вяземську єпархію, виділивши її зі складу Смоленської єпархії.

2. Правлячому архієрею Вяземської єпархії мати титул «Вяземський і Гагарінський»

3. Правлячому архієрею Смоленської єпархії мати титул «Смоленський і Рославльський»

4. Єпископом Вяземським і Гагарінським обрати архімандрита Сергія (Зятькова), клірика Смоленської єпархії.

5. Місце наречення і хіротонії архімандрита Сергія (Зятькова) в єпископа залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

— Про що послати відповідний указ.

6. Утворити в межах Смоленської області Смоленську митрополію, що включає в себе Смоленську і Вяземську єпархії.

7. Головою Смоленської митрополії призначити Преосвященного Смоленського і Рославльського Ісидора.

ЖУРНАЛ № 9

МАЛИ СУДЖЕННЯ про заміщення вдовствуючої кафедри Петрозаводської єпархії у зв’язку з кончиною митрополита Петрозаводського і Карельського Мануїла.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Преосвященним Петрозаводським і Карельським, головою Карельської митрополії бути архієпископу Курганському і Шадринському Костянтину, голові Синодальної богослужбової комісії.

2. Висловити подяку Преосвященному Костянтину за архіпастирське управління Курганської єпархією.

ЖУРНАЛ № 10

МАЛИ СУДЖЕННЯ про заміщення кафедр Курганської і Біробиджанської єпархій.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Преосвященним Курганским і Білозерським, головою Курганської митрополії призначити архієпископа Біробиджанського і Кульдурського Йосипа, подякувавши йому за труди по управлінню Біробиджанською єпархією.

2. Преосвященним Біробиджанським і Кульдурським призначити єпископа Бикинського Єфрема, вікарія Хабаровської єпархії.

ЖУРНАЛ № 11

МАЛИ СУДЖЕННЯ про заміщення вакантної кафедри Чистопольської єпархії.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Єпископом Чистопольським і Нижнекамським обрати ієромонаха Пармена (Щипелева), клірика Ростовської єпархії.

2. Місце наречення і хіротонії ієромонаха Пармена (Щипилева) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

— Про що послати відповідний указ.

ЖУРНАЛ № 12

МАЛИ СУДЖЕННЯ у зв’язку з повторним проханням, поданим Преосвященним митрополитом Іжевським і Удмуртським Миколаєм, про почислении його на спокій за станом здоров’я у зв’язку з досягненням віку, що перевищує 75 років.

Довідка:

Згідно з пунктом 26 глави XV Статуту Руської Православної Церкви: «Після досягнення 75-річного віку архієрей подає на ім’я Патріарха Московського і всієї Русі прохання про відхід на спокій. Питання про задоволення такого прохання вирішується Священним Синодом».

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Прохання задовольнити.

2. Висловити сердечну подяку Преосвященному митрополиту Миколаю за 22-х літню архіпастирську опіку Удмуртії, яка зазначено установою нових єпархій, багаторазовим збільшенням числа парафій, відкриттям монастирів, встановленням плідного діалогу з місцевою владою та громадськими структурами.

3. Визначити місцем перебування Преосвященного митрополита Миколая м. Іжевськ.

4. Преосвященним Іжевським і Удмуртським, головою Удмуртської митрополії бути єпископу Сарапульському і Можгинському Вікторину, доручивши йому тимчасове управління Сарапульською єпархією.

ЖУРНАЛ № 13

СЛУХАЛИ:

Прохання Преосвященного митрополита Омського і Таврійського Володимира про почислении його на спокій у зв’язку з досягненням 75-річчя.

Довідка:

Згідно з пунктом 26 глави ХV Статуту Руської Православної Церкви: «Після досягнення 75-річного віку архієрей подає на ім’я Патріарха Московського і всієї Русі прохання про відхід на спокій. Питання про задоволення такого прохання вирішується Священним Синодом».

ПОСТАНОВИЛИ:

Благословити Преосвященному митрополиту Омському і Таврійському Володимиру продовжити управління Омською єпархію.

ЖУРНАЛ № 14

СЛУХАЛИ:

Інформацію про загальноцерковну діяльність по наданню допомоги мирним жителям, що постраждали від збройного конфлікту на Україні.

Довідка:

З благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила 13 липня 2014 року у всіх руських храмах був проведений перший збір коштів для організації допомоги мирним жителям України. Також у зборі коштів взяли участь громадські організації та приватні особи. За період з 13 липня 2014 року по 19 лютого 2015 року було зібрано 59 539 716 рублів. У зв’язку з тим, що майже всі зібрані кошти до кінця лютого були витрачені, 22 лютого 2015 року з благословення Предстоятеля Руської Православної Церкви був проведений другий збір коштів, в результаті якого надійшло 68 541 563 рубля. Таким чином, загальна сума пожертвувань на 24 квітня 2015 року склала 128 081 279 рублів. Звіти про надходження і витрачання коштів знаходяться у відкритому доступі на офіційному сайті Синодального відділу з церковної благодійності та соціального служіння.

Влітку 2014 року розпочав роботу телефон гарячої лінії церковної допомоги біженцям, багато єпархій взяли біженців в свої заклади (притулки, парафіяльні будинки, монастирі), в різних регіонах діють церковні пункти гуманітарної допомоги. У Москві на базі храму Всіх святих в Новокосіно була організована робота комплексного центру допомоги мирним жителям України. На 24 квітня 2015 року в Синодальний відділ з церковної благодійності надійшло понад 20 000 звернень, кожне з яких було розглянуто і по можливості задоволено.

На виконання благословення Святішого Патріарха Кирила утворений Оперативний штаб з надання допомоги і Міжвідомча комісія, які здійснюють свою діяльність під керівництвом голови Синодального відділу з церковної благодійності й соціального служіння єпископа Орєхово-Зуєвського Пантелеймона. У Міжвідомчу комісію увійшли представники Управління справами Московської Патріархії, Відділу зовнішніх церковних зв’язків, Відділу з церковної благодійності та соціального служіння, Відділу по взаєминах Церкви і суспільства, Інформаційного відділу.

В період з 1 серпня 2014 року по 24 квітня 2015 року на допомогу біженцям було витрачено 75 819 942 рубля.

Частина коштів (19,2 млн рублів) була перерахована в 17 єпархій, які самостійно надавали допомогу вимушеним переселенцям з України: у тому числі в Ростовську єпархію 4 млн рублів, в Шахтинську єпархію 2,6 млн. рублів, в Тарську єпархію близько 5 млн рублів. Решта суми була спрямована на допомогу біженцям в рамках роботи оперативного штабу, в тому числі: на оплату житла для біженців витрачено 13,6 млн рублів, на купівлю продуктів — 10,2 млн рублів, на покупку одягу та взуття — 8,1 млн рублів, на придбання квитків до місця перебування — 3,4 млн рублів, на оплату лікування і лікарських препаратів — 2,9 млн рублів, на адресну допомогу за поданням біженців — 2,5 млн рублів, на операційні витрати (заробітна плата співробітників, оплата гарячої лінії, обладнання, комісія банку) — 1,8 млн рублів, на оформлення документів для отримання статусу -1,3 млн рублів. Продукти харчування — в загальній складності 169,5 тонн на загальну суму 12,9 млн рублів — були спрямовані нужденним жителям Луганської, Донецької, Горлівської і Ровеньківської єпархії. Продукти розподілялися по храмах, при яких організовані їдальні для населення, і роздавались за списками нужденним.

Станом на 24 квітня 2015 року залишок коштів на рахунку Синодального відділу з церковної благодійності та соціального служіння становить 52 261 337 рублів.

Відділом зовнішніх церковних зв’язків у взаємодії з Синодальним відділом із церковної благодійності та соціального служіння, з Бєлгородською і Донською митрополіями Руської Православної Церкви, а також з асоціацією Біллі Грема і американською благодійною організацією samaritan’s Purse, здійснюється надання гуманітарної допомоги українським біженцям, які знаходяться на території Бєлгородської та Ростовської областей Російської Федерації.

Допомогу вимушеним переселенцям і мирним жителям, що постраждали від збройного конфлікту на Україні, також надають окремі єпархії, монастирі і храми Руської Православної Церкви. Крім того, в цій роботі бере участь молодіжний рух «Православні добровольці», який спрямував на початку травня в згадані вище єпархії гуманітарний вантаж понад 4 тонн, і раніше брав участь у адресній допомозі нужденним на Південно-Сході України.

З благословення Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Онуфрія активну участь у наданні допомоги вимушеним переселенцям і всім постраждалим в результаті бойових дій на Південно-Сході України приймає Відділ Української Православної Церкви з соціально-гуманітарних питань.

В рамках добровольчого проекту «Добрий Киянин» клірики, парафіяни і молодь київський парафій сприяють соціальній адаптації та наданню адресної допомоги кризовим сім’ям вимушених переселенців. З листопада 2014 року в Києві діє Центр гуманітарної допомоги, при якому створюються накопичувальні склади для надання допомоги потерпілим в зоні збройного конфлікту. З початку 2015 році у Києві та Київській області отримали гуманітарну допомогу близько 11 тисяч вимушених переселенців. Накопичувальні центри створюються і в інших єпархіях України.

Відділ з соціально-гуманітарних питань сприяє проведенню психологічних семінарів для добровольців-психологів з подальшим залученням їх до роботи з постраждалими від військових дій і пораненими, привертає добровольців для роботи в лікарнях та госпіталях (кваліфікована медична допомога, догляд, психологічна та духовна підтримка).

За сприяння благодійного фонду «Фавор» при храмах Донецька і Макіївки (Донецька область) почали роботу благодійні їдальні, в яких щодня харчуються малозабезпечені сім’ї. Ведеться адресна доставка гуманітарної допомоги в постраждалі регіони України.

22 березня 2015 року завершено перший етап збору пожертв на здійснення програми «Місія милосердя і примирення»: зібрані кошти на закупівлю медикаментів і продовольства, а також на забезпечення діяльності благодійних їдалень на парафіях Донбасу. 28 березня 2015 року з Києво-Печерської Лаври вирушив перший вантаж гуманітарної допомоги мирним жителям Донбасу в рамках даної програми.

Під егідою Української Православної Церкви діє Міжнародна гуманітарна місія «Милосердя без кордонів», головна мета якої — забезпечення гуманітарною допомогою жителів найбільш постраждалих населених пунктів у зоні збройного конфлікту. Зусиллями місії було зібрано і відправлено 11 партій гуманітарної допомоги на територію Донецької, Горлівської та Сєвєродонецької єпархій.

В цілому зусиллями Української Православної Церкви було зібрано і відправлено близько 3 тис. тонн гуманітарної допомоги, а також понад 30 млн гривень для мирних жителів, які проживають в східних регіонах України, які постраждали внаслідок бойових дій, та вимушених переселенців.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Висловити подяку Преосвященним архіпастирям, духовенству та всім вірним чадам нашої Церкви за їх жертовну участь в діяльності по наданню допомоги мирним жителям, що постраждали від збройного конфлікту на Україні.

2. Беручи до уваги масштаб гуманітарних наслідків збройного протистояння на Південному Сході України, підкреслити необхідність подальшої роботи з надання допомоги біженцям і вимушеним переселенцям на загальноцерковному, єпархіальному та парафіяльному рівнях.

3. Закликати єпархії, монастирі та парафії, духовенство і мирян Руської Православної Церкви до подальшого надання допомоги мирним жителям, що постраждали від збройного конфлікту на Україні.

4. Закликати архіпастирів, кліриків, чернецтво і мирян продовжити старанно молитися про встановлення миру на Українській землі.

5. Звернутися до всіх, від кого це залежить, із закликом зробити все можливе для припинення кровопролиття і встановлення миру.

ЖУРНАЛ № 15

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про що відбулися ХХІІІ Міжнародні Різдвяні освітні читання.

Довідка:

З 21 по 23 січня 2015 року в Москві відбулися ХХІІІ Міжнародні Різдвяні освітні читання. На початку 2014 року Вища Церковна Рада визначила тему «Князь Володимир. Цивілізаційний вибір Русі». За дні роботи у церковно-громадському форумі взяли участь п’ятнадцять тисяч учасників: архіпастирі, священнослужителі, представники державної влади, культурні, наукові, громадські діячі з Азербайджану, Білорусії, Великобританії, Німеччини, Греції, Грузії, Казахстану, Киргизії, Латвії, Узбекистану, України, Швейцарії, Естонії. Приїхали делегації з 170 єпархій Руської Православної Церкви. На 62 майданчиках проведено 176 заходів за вісімнадцяти напрямами.

Привітання на адресу учасників Читань, зокрема, надіслали Президент Російської Федерації Ст. Ст. Путін, Голова Уряду Російської Федерації Д. А. Медведєв, мер Москви С. с. Собянін.

Роботі Читань передувала Божественна літургія в Храмі Христа Спасителя, яку у співслужінні 135 архієреїв звершив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. Потім Предстоятель Руської Православної Церкви очолив урочисте відкриття форуму в Державному Кремлівському палаці.

У нинішньому році основним місцем проведення Парламентських зустрічей в рамках Читань стала Державна Дума Федеральних Зборів Російської Федерації. 22 січня Святіший Патріарх Кирил виступив на пленарному залі Думи перед парламентарями обох палат федеральних Зборів Російської Федерації, а також ієрархами Руської Православної Церкви, членами Міжрелігійної ради Росії, представниками громадськості та ділових кіл.

Протягом 2014 року регіональні етапи Різдвяних читань пройшли в 84 митрополіях і єпархіях.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Взяти до відома Підсумковий документ XXIII Міжнародних Різдвяних освітніх читань.

2. Висловити задоволення у зв’язку з продовженням проведення в рамках ХХІІІ Міжнародних Різдвяних освітніх читань III Різдвяних Парламентських зустрічей,  що сприяють вибудовуванню конструктивних церковно-державних відносин.

3. Схвалити позицію Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, виражену в його виступі в Державній думі, щодо виведення абортів із системи обов’язкового медичного страхування.

4. Відзначити важливість для просвітницької діяльності Церкви, що проводяться в єпархіях, регіональних етапів Різдвяних читань.

5. Провести XXIV Міжнародні Різдвяні освітні читання 25-27 січня 2016 року на тему «Традиція та новації: культура, суспільство, особистість».

ЖУРНАЛ № 16

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Астанайського і Казахстанського Олександра, глави Митрополичого округу в Республіці Казахстан, про що відбулися засіданнях Синоду Митрополичого округу в Республіці Казахстан.

Довідка:

Відповідно до статті 9 розділу XIII Статуту Руської Православної Церкви: «Журнали Синоду Митрополичого округу представляються Священному Синоду та затверджуються Патріархом Московським і всієї Русі».

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити журнали Синоду Митрополичого округу в Республіці Казахстан від 24 листопада 2014 року та від 16 лютого 2015 року.

ЖУРНАЛ № 17

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Ташкентського і Узбекистанського Вікентія, голови Середньоазіатського Митрополичого округу, про що відбулися засіданнях Синоду Середньоазіатського Митрополичого округу.

Довідка:

Відповідно до статті 9 розділу XIII Статуту Руської Православної Церкви: «Журнали Синоду Митрополичого округу представляються Священному Синоду та затверджуються Патріархом Московським і всієї Русі».

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити журнали Синоду Середньоазіатського Митрополичого округу від 29 грудня 2014 року і 19 березня 2015 року.

ЖУРНАЛ № 18

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про які відбулися двох засіданнях Спеціальної міжправославної комісії.

Довідка:

Спеціальна міжправославна комісія створена за рішенням Зборів Предстоятелів Помісних Православних Церков, що проходила з 5 по 9 березня 2014 року в Константинополі. Її завданням є перегляд і редагування документів, раніше вироблених в ході підготовки Святого і Великого Собору Православної Церкви.

З 16 по 20 лютого 2015 року в Шамбезі (Швейцарія) відбулося друге засідання цієї комісії; з 30 березня по 2 квітня пройшло третє засідання даної комісії. З благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в них взяла участь делегація Руської Православної Церкви у складі голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополита Волоколамського Іларіона та заступника голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків протоієрея Миколи Балашова.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Схвалити позицію делегації Руської Православної Церкви на засіданнях Спеціальної міжправославної комісії.

2. Синодальній біблійно-богословській комісії вивчити проекти документів «Вклад Православної Церкви в торжество миру, справедливості, свободи, братерства і любові між народами та усунення расової та інших дискримінацій» та «Важливість посту та його дотримання сьогодні» і подати висновки до наступного засідання Священного Синоду.

ЖУРНАЛ № 19

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про звершену Священним Синодом Константинопольської Православної Церкви канонізацію преподобного Паїсія Святогорця.

Довідка:

Преподобний Паїсій Святогорець (в миру Арсеній Езнепідіс) народився 7 серпня 1924 року в селищі Фараси, в Кападокії (Мала Азія). Грудною дитиною він був привезений в Грецію, де його батьки оселилися в невеликому містечку Кіннота. Коли в країні почалася громадянська війна (1944-1948), Арсеній Езнепідіс був призваний у діючу армію. Після війни він став на шлях чернечого життя, до якого прагнув з дитинства. 27 березня 1954 року після встановленого випробування послушник Арсеній був пострижений в рясофор з ім’ям Аверкій, 3 березня 1957 року — у мантію з ім’ям Паїсій. Він трудився на Святій Афонській горі, потім — у монастирі Стомион в Кінноті і на Святій горі Синай. Безліч людей приходило до старця і знаходило духовне керівництво і розраду. 12 липня 1994 року він почив у Господі в Іоанно-Богословському монастирі, розташованому поблизу селища Суроті в околицях Салонік.

13 січня 2015 року Священний Синод Константинопольської Православної Церкви зарахував преподобного Паїсія Святогорця до лику святих, про що Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила повідомив Святіший Патріарх Константинопольський Варфоломій своїм листом від 28 січня 2015 року.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. З подякою Господу прийняти звістку про прославлення у лику святих преподобного Паїсія Святогорця.

2. Включити ім’я преподобного Паїсія Святогорця до місяцеслова Руської Православної Церкви з визначенням святкування його пам’яті 29 червня / 12 липня — як це встановлено в Константинопольській Православній Церкві.

ЖУРНАЛ № 20

МАЛИ СУДЖЕННЯ про направлення паломницької групи Руської Православної Церкви на Святу Гору Афон до свята святого великомученика і цілителя Пантелеймона 27 липня (9 серпня) цього року.

ПОСТАНОВИЛИ:

Направити на Святу Гору Афон до свята святого великомученика Пантелеймона у 2015 році паломницьку групу Руської Православної Церкви в наступному складі:

митрополит Вологодський і Кирилівський Ігнатій — глава делегації;

єпископ Ірпінський Климент;

С. А. Монахов, співробітник Відділу зовнішніх церковних зв’язків.

ЖУРНАЛ № 21

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про розвиток діалогу з Коптською Церквою.

Довідка:

29 жовтня 2014 року на зустрічі Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила та Коптського Патріарха Феодора II в Москві були досягнуті домовленості про початок двостороннього діалогу між Руською Православною Церквою і Коптської Церквою. Священний Синод Руської Православної Церкви в засіданні від 25 грудня 2014 року (журнал № 127) ухвалив «вважати корисним подальший розвиток двосторонніх відносин між Руською Православною Церквою і Коптською Церквою».

На виконання даних рішень з 9 по 13 лютого 2015 року в Каїрі відбулося засідання Робочої групи з підготовки діалогу між двома Церквами. Узгоджені пропозиції щодо формування Двосторонньої комісії по діалогу. В якості пріоритетних тем розвитку співпраці визначені: богословські співбесіди, співробітництво у монашій, академічній та медійній сферах, в області розвитку паломництва, обміну досвідом місіонерського та соціального служіння, координації зусиль у справі протидії різних проявів християнофобії і захисту традиційних моральних цінностей.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Створити Двосторонню комісію по діалогу між Руською Православною Церквою і Коптською Церквою.

2. З боку Руської Православної Церкви визначити наступний склад Комісії:

єпископ Каскеленський Геннадій — співголова;

протоієрей Олег Давиденков, професор Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету;

священик Віктор Кваша, представник Патріарха Московського і всієї Русі при Патріархові Олександрійському і всієї Африки;

ієромонах Стефан (Ігумнов), секретар Відділу зовнішніх церковних зв’язків з міжхристиянських відносин;

С. Р. Алфьоров, співробітник Відділу зовнішніх церковних зв’язків;

І. Д. Кашицин, співробітник Відділу зовнішніх церковних зв’язків.

ЖУРНАЛ № 22

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про які відбулися поїздки до Великобританії і на Святу Гору Афон.

Довідка:

З 5 по 8 лютого 2015 року голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополит Волоколамський Іларіон з благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила відвідав Великобританію. В ході цієї поїздки митрополит Іларіон виступив з лекціями на богословських факультетах Вінчестерського та Кембриджського університетів, взяв участь у відкритті симпозіуму «Право правлячий слово істини», присвяченого 80-річчю з дня народження митрополита Диоклийського Калліста. Голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків також звершив Божественну літургію в ставропігійному Іоанно-Предтеченському монастирі в Ессексі (Константинопольський Патріархат) і в соборі Успіня Пресвятої Богородиці і Всіх святих в Лондоні (Московський Патріархат).

З 10 по 14 березня 2015 року митрополит Іларіон знаходився на Святій Горі Афон, де звершив богослужіння в Руському Свято-Пантелеімоновому, Іверському і Ватопедському монастирі і в соборному храмі Протата. В ході поїздки голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків оглянув хід відновлювальних робіт у скиті Ксилургу, мав зустріч з Протом Святої гори ієромонахом Симеоном. Відбулася зустріч робочих комісій Священного Кинота і Московського Патріархату з підготовки відзначення в 2016 році 1000-річчя присутності руського чернецтва на Афоні.

ПОСТАНОВИЛИ:

Доповідь взяти до відома.

ЖУРНАЛ № 23

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Синодальної біблійно-богословської комісії, про діяльність Координаційного центру з розвитку богословської науки в Руській Православній Церкві.

Довідка:

Координаційний центр по розвитку богословської науки в Руській Православній Церкві був заснований рішенням Священного Синоду на засіданні 25-26 грудня 2013 року (журнал № 156) при Синодальній біблійно-богословській комісії.

У 2014 році відбулося два засідання Колегії, шість засідань експертної ради Центру. Діє постійний робочий секретаріат Центру. Координаційним центром підготовлено пропозиції щодо розвитку наукової діяльності в Руській Православній Церкві, документи, що регламентують діяльність дисертаційних рад в системі духовної освіти Руської Православної Церкви, а також процедуру присудження вчених ступенів доктора богослов’я, доктора церковної історії та кандидата богослов’я. Ведеться робота по вирішенню питання про включення богослов’я в Номенклатуру спеціальностей наукових працівників Російської Федерації.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Доповідь взяти до відома.

2. Вважати зміцнення церковної науки одним з важливих напрямків діяльності Руської Православної Церкви.

3. Вищим навчальним закладам Руської Православної Церкви, в яких реалізуються магістерська, аспірантська, докторська програми, діють дисертаційні поради, розглядати наукову діяльність в якості неодмінної і невід’ємної частини своєї роботи.

4. Покласти на Координаційний центр з розвитку богословської науки контроль за вирішенням питання про включення богослов’я в Номенклатуру спеціальностей наукових працівників Російської Федерації.

ЖУРНАЛ № 24

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, голови Міжвідомчої координаційної групи з викладання теології у вузах, про єпархіальні ради по теологічній освіті.

Довідка:

Архієрейський Собор 2013 року, висловивши задоволення розвитком теологічної освіти в країнах, що знаходяться в області канонічної відповідальності Московського Патріархату, особливо наголосив, що важливим завданням залишається істотне зміцнення взаємодії загальноцерковних та місцевих церковних структур з теологічними підрозділами світських вищих навчальних закладів. Архієрейський Собор вказав на важливість створення рад по теологічній освіті в єпархіях (пункт 20 Постанов Собору).

Священний Синод 2 жовтня 2013 року (журнал № 117) постановив: «Єпархіальним Преосвященним, в чиїх єпархіях є теологічні підрозділи вищих навчальних закладів, до кінця 2013 року створити під своїм головуванням єпархіальні ради по теологічній освіті з запрошенням до участі в їх роботі представників церковної науки і освіти, керівництва теологічних підрозділів вищих навчальних закладів, керівництва внз та наукових установ, а також представників місцевої державної влади, відповідальних за сферу освіти і науки».

Синодом визначені наступні завдання єпархіальних рад по теологічній освіті: «Розвиток взаємодії єпархій з теологічними підрозділами світських вищих навчальних закладів в справі підготовки кадрів для церковного і громадського служіння, а також розвиток і зміцнення співпраці Церкви з науковими та освітніми установами».

Координація діяльності єпархіальних рад по теологічній освіті доручено Міжвідомчій групі з викладання теології у вузах.

В даний час поради по теологічній освіті створені в наступних єпархіях: Білгородській, Владивостоцькій, Волгоградській, Єкатеринбурзькій, Катеринодарській, Іркутській, Казанській, Кемеровській, Подільській, Курській, Липецькій, Московській міській, Мурманській, Нижегородській, Омській, Орловській, Пермській, Псковській, П’ятигорській, Ростовській, Рязанській, Самарській, Санкт-Петербурзькій, Саранській, Саратовській, Симбірській, Ставропольській, Тверській, Тульській, Улан-Уденскій, Хабаровській, Челябінській, Ярославській.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Доповідь взяти до відома.

2. Із задоволенням констатувати створення рад з теологічної освіти в наступних єпархіях: Білгородській, Владивостоцькій, Волгоградській, Єкатеринбурзькій, Катеринодарській, Іркутській, Казанській, Кемеровській, Подільській, Курській, Липецькій, Московській міській, Мурманській, Нижегородській, Омській, Орловській, Пермській, Псковській, П’ятигорській, Ростовській, Рязанській, Самарській, Санкт-Петербурзькій, Саранській, Саратовській, Симбірській, Ставропольській, Тверській, Тульській, Улан-Уденскій, Хабаровській, Челябінській, Ярославській.

3. Вважати необхідним зміцнення взаємодії єпархій Московського Патріархату, в яких є теологічні підрозділи вищих навчальних закладів, з державними освітніми структурами у справі розвитку теологічної освіти в вузах і підготовки кваліфікованих кадрів для церковного та суспільного служіння.

4. Єпархіальним Преосвященним, в чиїх єпархіях засновані ради по теологічній освіті, слід включати інформацію про їх роботу в щорічні єпархіальні звіти.

5. Єпархіальним Преосвященним, в чиїх єпархіях відсутні теологічні підрозділу вузів, проведення необхідної підготовчої роботи ініціювати їх установлення у вищих навчальних закладах на території єпархії, де це буде визнано корисним і своєчасним.

6. Міжвідомчій координаційній групі з викладання теології у вузах здійснювати контрольно-аналітичні функції по відношенню до роботи єпархіальних рад по теологічній освіті.

ЖУРНАЛ № 25

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного митрополита Калузького і Боровського Климента, голови Видавничої ради, про святкування Дня православної книги в 2015 році.

Довідка:

День православної книги зазначається в Руській Православній Церкві на протязі п’яти років. За встановленою практикою і згідно з постановою Священного Синоду від 25 грудня 2009 року (журнал № 116) основні урочистості припадають на березень і квітень. Вони приурочені до дати випуску першої на Русі друкованої книги Івана Федорова «Апостол», яка вийшла у світ 1 березня (за старим стилем) 1564 року.

Традиційно в єпархіях Білорусії, Казахстану, Молдови, України, країн Балтії та Середньої Азії проходять заходи, спрямовані на популяризацію читання, знайомство з духовною і святоотецькою літературою і православними культурними традиціями. В рамках просвітницького проекту відбуваються зустрічі з письменниками, священнослужителями, культурними, науковими, громадськими діячами в різних навчальних закладах, бібліотеках, культурних центрах, військових частинах та місцях позбавлення волі. Згідно з інформацією, зафіксованій в інтерактивній карті вшанування Дня православної книги, в 2015 році в єпархіях Руської Православної Церкви організовано 3063 подій.

Традиційно в Москві урочистості очолює Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. У поточному році 12 березня він відвідав свято в Залі церковних Соборів Храму Христа Спасителя. Разом з ним вихованців кадетських корпусів, дитячих будинків, православних шкіл і загальноосвітніх установ російської столиці і регіонів Росії привітав мер Москви Сергій Собянін. У заході також взяли участь 100 дітей з вадами фізичного розвитку, які проходять реабілітацію в Науково-практичному центрі дитячої психоневрології.

Гостям свята у виконанні Руського духовного театру «Голос» була показана музична театралізована композиція «Ось повісті минулих літ…», присвячену Хрещенню Русі. Діти отримали в подарунок книжкові комплекти, надані Урядом міста Москви і провідними православними видавництвами.

У цей же день відбулася презентація зібрання трудів Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила. Зокрема, був представлений перший том серії III «Богослов’я та духовне просвітництво» і нове доповнене видання тематичного збірника «Таємниця покаяння», який включає великопісні проповіді Предстоятеля Руської Православної Церкви, виголошені в 2001-2014 роках.

13 березня в Залі засідань Російської державної бібліотеки пройшла третя Міжнародна юнацька конференція «Загальнослов’янське книгарство: єдність і різноманіття», присвячене 1000-річчя преставлення святого рівноапостольного великого князя Володимира. У конференції взяли участь більше 30 школярів і студентів з Росії та України.

14 березня у Національному дослідницькому ядерному університеті «Московський інженерно-фізичний інститут» пройшла молодіжна інтелектуальна гра «Брейн-ринг. День православної книги» на тему історії книги та читання. У заході взяли участь понад 100 молодих парафіян і студентів вузів Москви.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Рапорт взяти до відома.

2. Відзначити важливість і актуальність співпраці єпархій Руської Православної Церкви з представниками місцевих органів державної влади, освітніми установами, громадськими організаціями та інтелігенцією у спільному проведенні просвітницьких заходів в рамках Дня православної книги.

ЖУРНАЛ № 26

МАЛИ СУДЖЕННЯ про склад Палати попечителів Патріаршої літературної премії імені святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.

Довідка:

Згідно з пунктом 2.1 Положення про Патріаршу літературну премію: «Палата попечителів Премії формується Патріархом Московським і всієї Русі і Священним Синодом. У неї входять представники Руської Православної Церкви та літературної спільноти, громадські діячі, діячі науки і культури».

На ім’я Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила надійшов рапорт голови Видавничої ради митрополита Калузького і Боровського Климента з пропозицією розширити склад Палати попечителів Патріаршої літературної премії імені святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.

ПОСТАНОВИЛИ:

Ввести до складу Палати попечителів Патріаршої літературної премії наступних осіб:

священика Ярослава Шипова;

Володимира Олексійовича Воропаєва;

Валентина Яковича Курбатова;

Юрія Михайловича Лощица;

Віктора Миколайовича Ніколаєва (Князькина);

Сергія Леонідовича Шумакова.

ЖУРНАЛ № 27

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного митрополита Калузького і Боровського Климента, голови Видавничої Ради, про проведення Міжнародного дитячо-юнацького літературного конкурсу імені Івана Шмельова «Літо Господнє» в 2014-2015 роках.

Довідка:

З благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила Видавнича рада вперше організувала Міжнародний дитячо-юнацький літературний конкурс імені Івана Шмельова «Літо Господнє», присвячене 1000-річчю преставлення святого рівноапостольного великого князя Володимира і 700-річчя з дня народження преподобного Сергія Радонезького.

Всього на конкурс надійшло 1363 творчих робіт, підготовлених школярами з різних регіонів Росії, а також з Білорусії, Казахстану і України в трьох вікових категоріях (6-7, 8-9, 10-12 класи). За результатами заочного етапу роботи були оцінені Радою експертів та Конкурсною комісією та визначено 36 фіналістів.

В рамках культурної програми перебування фіналістів конкурсу в Москві, вони відвідали Храм Христа Спасителя, Покровський і Хотьков ставропігіальні жіночі монастирі, Троїце-Сергієву Лавру, церковно-археологічний кабінет Московської духовної академії і музеї Московського Кремля. З учасниками фіналу конкурсу провели творчі зустрічі письменники-лауреати Патріаршої літературної премії В. Н.Миколаїв, протоієрей Миколай Агафонов, а також номінант Патріаршої літературної премії протоієрей Андрій Ткачов. За результатами оцінки підсумкових творчих робіт обрані переможці конкурсу, які посіли 1-е, 2-е і 3-е місця.

Урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу відбулася 24 березня в Червоному Залі Храму Христа Спасителя. У церемонії взяли участь виконуючий обов’язки ректора Літературного інституту імені Горького лауреата Патріаршої літературної премії А. Н. Варламов, ректор Московського державного університету друку імені Івана Федорова К. В. Антипов, а також головний редактор газети «Вечірня Москва» А. В. Купріянов. Переможці конкурсу отримали від імені Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила дипломи, книги та цінні подарунки. Також дипломами та комплектами літератури були відзначені освітні заклади і педагоги, які підготували переможців конкурсу.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Рапорт взяти до відома.

2. Відзначити важливість розвитку у дітей та підлітків творчого мислення, любові до книги та читання, чого покликаний сприяти Міжнародний дитячо-юнацький літературний конкурс імені Івана Шмельова «Літо Господнє».

3. Доручити Видавничій раді підготувати до видання збірник кращих творчих робіт, представлених на даному конкурсі.

4. Рекомендувати правлячим архієреям сприяти розвитку книжкової культури та навичок до літературної творчості серед підростаючого покоління через широку участь школярів у Міжнародному дитячо-юнацькому літературному конкурсі імені Івана Шмельова «Літо Господнє».

5. Висловити подяку голові Видавничої ради митрополиту Калузькому і Боровському Клименту, членам та працівникам Видавничої ради, що попрацювали в проведенні Міжнародного дитячо-юнацького літературного конкурсу імені Івана Шмельова, за ініціативу проведення конкурсу.

ЖУРНАЛ № 28

МАЛИ СУДЖЕННЯ про затвердження служби святителю Луці, сповіднику, архієпископу Сімферопольському і Кримському.

Довідка:

Текст служби святителю Луці, сповідника, архієпископу Сімферопольському і Кримському, був підготовлений до видання Стрітенським ставропігійним чоловічим монастирем міста Москви, розглянутий і схвалений Синодальною богослужбовою комісією.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Представлену службу святителю Луці, сповіднику, архієпископу Сімферопольському і Кримському, затвердити та рекомендувати до загально церковного богослужбового використання.

2. Направити текст затвердженої служби у Видавництво Московської Патріархії та видавництво Стрітенського ставропігійного чоловічого монастиря міста Москви для видання.

ЖУРНАЛ № 29

МАЛИ СУДЖЕННЯ про затвердження «Чину вінчання подружжя, в літах мнозіх сущих», розробленого комісією Міжсоборної Присутності з питань богослужіння і церковного мистецтва.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Представлений «Чин вінчання подружжя, в літах мнозех сущих» затвердити та рекомендувати до застосування в належних випадках.

2. Направити текст чину у Видавництво Московської Патріархії для включення в богослужбові книги.

ЖУРНАЛ № 30

МАЛИ СУДЖЕННЯ про затвердження документа «Про християнське поховання померлих».

Довідка:

У 2009 році президія Міжсоборної Присутності визначила однією з тем до вивчення комісією з питань церковного права «Ставлення до кремації». Включення цієї теми до порядку денного зазначеної комісії було підтверджено президією Міжсоборної Присутності в 2012 році. У вересні 2013 року підготовлений комісією документ, озаглавлений «Про християнське поховання померлих», було розіслано на відгук в єпархії і опубліковано для відкритої дискусії. Надіслані відгуки і пропозиції розглядалися редакційною комісією в грудні 2013 року. За підсумками роботи редакційної комісії з благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила документ виноситься на розгляд Священного Синоду.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Затвердити документ «Про християнське поховання померлих» і рекомендувати архіпастирям, пастирям і мирянам Руської Православної Церкви керуватися ним у своїй практиці.

2. Єпархіальним архієреям потурбуватися ознайомленням пастирів і мирян з зазначеним документом.

ЖУРНАЛ № 31

СЛУХАЛИ:

Доповідь митрополита Мінського і Заславського Павла, Патріаршого екзарха всієї Білорусі, і рапорт архієпископа Верейського Євгенія, голови Навчального комітету, про можливості відкриття аспірантури в Мінській духовній академії.

Довідка:

Священний Синод у засіданні від 25 грудня 2014 року, ознайомившись з журналами засідання Синоду Білоруського Екзархату від 19 листопада 2014 року, в яких пропонується відкрити аспірантуру в Мінській духовній академії, доручив Учбовому комітету представити доповідь по навчально-методичному забезпеченні Мінської духовної академії (пункт 3 журналу № 117).

З 2 по 3 березня 2015 року інспекційна група Навчального комітету відвідала з перевіркою Мінську духовну академію. Згідно з висновком комісії: «Мінська духовна академії володіє достатнім потенціалом для відкриття аспірантури по тим же профілям, за якими вже функціонує магістратура (спеціалізації «Біблеїстика», «Церковна історія і Церковно-практичні дисципліни», «Апологетика»)».

ПОСТАНОВИЛИ:

Схвалити відкриття аспірантури в Мінській духовній академії.

ЖУРНАЛ № 32

СЛУХАЛИ:

Доповідь митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Варсонофія, керуючого справами Московської Патріархії, голови Комісії з розподілу випускників духовних навчальних закладів про роботу Комісії.

Довідка:

Архієрейська Нарада єпископату Руської Православної Церкви, що пройшла у Москві 2-3 лютого 2015 року схвалила «Тимчасове положення про розподіл випускників духовних навчальних закладів Руської Православної Церкви». Документ «регулює відносини у сфері розподілу випускників центральних навчальних закладів, а саме Московської та Санкт-Петербурзької духовних академій, Православного Свято-Тихонівського богословського інституту, а також духовних семінарій міста Москви» (пункт 1 Тимчасового положення). Відповідно до пункту 12 Тимчасового положення: «До 1 травня кожного року комісія приймає рішення про розподіл випускників з подальшим затвердженням цього рішення Священним Синодом».

У 2015 році у зв’язку з циркулярним листом, направленим керуючим справами Московської Патріархії в усі єпархії на території Росії, з 44 єпархій надійшли запити про направлення до них у загальній складності 278 випускників. При цьому число випускників бакалаврату, спеціалітету, магістратури та аспірантури перерахованих вище центральних духовних навчальних закладів становить в 2015 році 250 осіб:

8 закінчили аспірантуру;

95 закінчили магістратуру;

40 закінчили спеціалітет;

107 закінчили бакалаврат.

Комісія представила Священному Синоду свої пропозиції про розподіл зазначених вище осіб. При цьому, той, хто закінчив нижчу щабель навчання надійде за підсумками поточного року на більш високу ступінь навчання, розподіл переноситься до завершення ним навчання у духовних навчальних закладах.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Затвердити пропозиції про розподіл випускників 2015 року, представлені Комісією по розподілу випускників духовних навчальних закладів.

2. Залишити на розсуд Патріарха Московського і всієї Русі Кирила можливі коригування даних пропозицій, у разі якщо виникне належним чином мотивована Комісією необхідність таких.

3. Голові Комісії з розподілу випускників духовних навчальних закладів представити в порядку інформації до першого засідання Священного Синоду після 1 вересня ц. р. відомості про фактичний розподіл з урахуванням результатів вступних іспитів на більш високі щаблі навчання.

ЖУРНАЛ № 33

СЛУХАЛИ:

Прохання Преосвященного єпископа Отрадненського і Похвистневського Никифора про затвердження його на посаді священноархімандрита особливо значущої обителі Отрадненської єпархії.

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити Преосвященного єпископа Отрадненського і Похвистневського Никифора на посаді священноархімандрита чоловічого монастиря в ім’я святого благовірного князя Олександра Невського у селі Стара Бинарадка Красноярського району Самарської області.

ЖУРНАЛ № 34

СЛУХАЛИ:

Пропозицію Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про відкриття монастиря та призначення ігумені в Калінінградській єпархії і рапорт Преосвященного архієпископа Сергієво-Посадського Феогноста, голови Синодального відділу по монастирях і чернецтву, щодо надійшли прохань єпархіальних Преосвященних про відкриття монастирів, про призначення на посаду та звільнення з посади ігуменів, намісників та ігумень монастирів.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. У зв’язку з пропозицією Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила:

звільнити ігуменю Антоніну (Макєєву) від посади ігумені монастиря на честь ікони Божої Матері «Державна» селища Рясне Калінінградської області;

призначити на цю посаду ігуменю Софію (Херхенредер), звільнивши її від посади ігумені Свято-Миколаївського єпархіального жіночого монастиря міста Калінінграда;

скасувати Свято-Нікольський єпархіальний жіночий монастир міста Калінінграда і створити на його місці подвір’я монастиря на честь ікони Божої Матері «Державна» селища Рясне Калінінградської області.

2. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Нижегородського і Арзамаського Георгія призначити монахиню Філарету (Шевченко) на посаду ігумені Арзамаського Миколаївського жіночого монастиря міста Арзамаса Нижегородської області.

3. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Вологодського і Кирилівського Ігнатія звільнити ігумена Діонісія (Воздвиженського) від посади (ігумена) намісника Спасо-Прилуцького Дмитрієва чоловічого монастиря міста Вологди.

4. У зв’язку з проханням Преосвященного архієпископа Віленського та Литовського Інокентія відкрити жіночий монастир в ім’я рівноапостольної Марії Магдалини у місті Вільнюс і призначити ігуменею цього монастиря монахиню Серафиму (Іванову).

5. У зв’язку з проханням Преосвященного архієпископа Олександрійського і Юр’єв-Польського Євстафія звільнити схимонахиню Ольгу (Альошину) від посади ігумені Юр’єв-Польського Свято-Миколаївського жіночого монастиря в селі Нове Юр’єв-Польського району Володимирської області та призначити на цю посаду монахиню Іоанну (Акафьєву).

6. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Рибінського і Углицького Веніаміна відкрити Софійський жіночий монастир в місті Рибінську і призначити на посаду ігуменю цього монастиря монахиню Серафиму (Бубенову).

7. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Рибінського і Углицького Веніаміна призначити ієромонаха Платона (Шуняєва) на посаду ігумена Успенського Адріанова чоловічого монастиря села Адріанова Слобода Ярославської області.

8. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Белєвського і Алексинського Серафима відкрити Свято-Покровський чоловічий монастир в селі Добре Суворовського району Тульської області та призначити на посаду ігумена цього монастиря ігумена Антипу (Тхоржевського).

9. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Барнаульського і Алтайського Сергія призначити ієромонаха Макарія (Вандокурова) на посаду ігумена Димитріївського чоловічого монастиря міста Алейська Алтайського краю.

10. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Виксунського і Павловського Варнави відкрити Дальнє-Давидовський жіночий монастир в честь ікони Божої Матері «Утамуй моя печалі» в селі Давидово Вачського району Нижегородської області та призначити на посаду ігумені цього монастиря черницю Руфіну (Тарасенко).

11. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Тихвинського та Лодейнопольського Мстислава призначити його на посаду ігумена і священноархімандрита Тихвинського Богородичного Успенського чоловічого монастиря м. Тихвин.

ЖУРНАЛ № 35

МАЛИ СУДЖЕННЯ про Покровську ставропігійну парафію в місті Дюссельдорфі і Представництво Московського Патріархату в Німеччині.

Довідка:

У грудні 1992 року рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви (журнал № 104 від 22 грудня 1992 року) Берлінсько-Лейпцизька, Дюссельдорфська і Баден-Баденська єпархії Московського Патріархату були об’єднані в єдину Берлінсько-Німецьку єпархію з єпархіальним центром в Берліні. Покровському храму в Дюссельдорфі і Крестовоздвиженському храму в Мюнхені був привласнений статус ставропігійних.

Після смерті Преосвященного митрополита Віденського і Австрійського Іринея, який був настоятелем ставропігійного Хрестовоздвиженського приходу в місті Мюнхені, прихід рішенням Священного Синоду (журнал № 88 від 5 жовтня 1999 року) включено до складу Берлінсько-Германської єпархії.

Пріснопам’ятний Преосвященний архієпископ Лонгин був звільнений від управління Дюссельдорфської єпархією і призначений архієпископом Клинським, вікарієм Московської єпархії, настоятелем Покровського ставропігійного храму в місті Дюссельдорфі зі статусом Представника. Йому було доручено ведення справ, що стосуються зв’язків з церковними, урядовими, громадськими та бізнесовими колами, а також із засобами масової інформації у Німеччині, координації гуманітарної допомоги та проектів економічного співробітництва.

Архієпископ Лонгін до кінця своїх днів сумлінно і ревно виконував покладений на нього священноначалієм послух, умів знайти спільну мову з різними представниками німецького товариства і підтримувати на високому рівні престиж Руської Православної Церкви в цій країні.

Згідно традиції, Руську Православну Церкву в єпархіях за кордоном представляє єпархіальний єпископ. У 1992 році відступ від традиції в Німеччині було пов’язано виключно з особою архієпископа Лонгіна, його досвідом, широкими суспільними зв’язками і дипломатичними здібностями. Піясл кончини архієпископа Лонгіна доцільно повернутися до традиційної практики.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. У зв’язку з кончиною Преосвященного архієпископа Клинського Лонгіна, Покровський прихід в Дюссельдорфі, Німеччини, включити до складу Берлінсько-Германської єпархії.

2. Обов’язки Представника Московського Патріархату в Німеччині покласти на Преосвященного архиєпископа Берлінського і Германського Феофана.

3. Висловити подяку всім співробітникам пріснопам’ятного архієпископа Клинського Лонгіна в Покровській парафії міста Дюссельдорфа і помічникам у виконанні ним представницьких обов’язків.

ЖУРНАЛ № 36

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про єпархії і парафії за кордоном.

ПОСТАНОВИЛИ:

Аргентинська і Південноамериканська єпархія

Включити до складу Аргентинської і Південноамериканської єпархії новостворену парафію в ім’я Віри, Надії, Любові та матері їх Софії м. Манауса, Бразилія.

ЖУРНАЛ № 37

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про надходження звернення Преосвященного Архієпископа Карельського і всієї Фінляндії Лева.

Довідка:

Глава Фінляндської Автономної Православної Церкви Архієпископ Карельський і всієї Фінляндії Лев направив Святішому Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу лист, в якому просить згоди Предстоятеля Руської Православної Церкви на перехід в клір Фінляндської Православної Церкви заштатного клірика Петрозаводської і Карельської єпархії ієрея Павла Пуговкіна.

Від митрополита Петрозаводського і Карельського Мануїла раніше було отримано згоду на перехід ієрея Павла Пуговкіна в клір Фінляндської Автономної Православної Церкви.

У засіданні Священного Синоду 17-19 липня 2006 року постановлено, що перехід клірика в іншу канонічну юрисдикцію здійснюється за поданням правлячого архієрея при схваленні Священним Синодом і на підставі відпускної грамоти Святішого Патріарха (журнал № 53).

ПОСТАНОВИЛИ:

Благословити священику Павлу Пуговкіну, позаштатному клірику Петрозаводської і Карельської єпархії, перехід в клір Фінляндської Автономної Православної Церкви, у зв’язку з чим направити Архієпископу Карельському і всієї Фінляндії Леву відпускну грамоту.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Журнали Священного Синоду РПЦ

Архів матеріалів:

« Жовтень 2020 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Яндекс.Метрика

© 2010-2020 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язково.
Перейти на мобільну версію