ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наші банери:

Послухати молитви

Журнали Священного Синоду 2013 р.

02/10/2013

ЖУРНАЛИ засідання Священного Синоду від 2 жовтня 2013 року

2 жовтня 2013 року в Синодальному залі офіційної Патріаршої і Синодальної резиденції в Даниловому ставропігійному монастирі в Москві під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила відбулося чергове засідання Священного Синоду Руської Православної Церкви.

Журнали Священного Синоду підписали:

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил

Члени Священного Синоду:

Митрополит Київський і всієї України Володимир

Митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Володимир

Митрополит Мінський і Слуцький Філарет, Патріарший екзарх всієї Білорусі

Митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій

Митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир

Митрополит Астанайський і Казахстанський Олександр, голова Митрополичого округу в Республіці Казахстан

Митрополит Ташкентський і Узбекистанський Вікентій, глава Середньоазіатського митрополичого округу

Митрополит Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату

Митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій

Митрополит Ставропольський і Невинномиський Кирил

Архієпископ Курганський і Шадринський Костантин

Архієпископ Біробіджанський і Кульдурський Іосиф

Єпископ Корсунський Нестор

Митрополит Саранський і Мордовський Варсонофій, керуючий справами Московської Патріархії

ЖУРНАЛ № 98

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про відзначення 1025-річчя Хрещення Русі.

Довідка:

У 2013 році Руська Православна Церква урочисто святкує 1025-річчя Хрещення Русі.

З 30 травня по 29 липня по території Росії, України і Білорусі пройшов міжнародний хресний хід з мощами святого рівноапостольного великого князя Володимира. Хресний хід пройшов через такі міста і обителі: Владивосток, Хабаровськ, Новосибірськ, Єкатеринбург, Нижній Новгород, Ростов-на-Дону, П’ятигорськ, Санкт-Петербург, Калінінград, Бобруйськ, Гомель, Мозир, Мінськ, Одесу, Дніпропетровськ, Чернівці, Банченський монастир, Успенську Почаївську лавру, Ужгород, Успенську Святогірську лавру, Донецьк, Луганськ, Харків, Чернігів, Київ. Чесні мощі святого рівноапостольного князя Володимира зустрічали правлячі архієреї єпархій, представники органів державної влади та громадських організацій, численні паломники. У багатьох містах проходження хресного ходу проходили культурно-просвітницькі заходи, молодіжні зустрічі, бесіди зі священнослужителями. Хресний хід завершився в Москві 30 липня.

З нагоди 1025-річчя Хрещення Русі з 11 липня по 1 серпня в межі Руської Православної Церкви з Греції був принесений Хрест святого апостола Андрія Першозванного. Святиня, яку супроводжувала делегація Патрської митрополії Елладської Православної Церкви на чолі з митрополитом Патрським Хризостомом, побувала в Санкт-Петербурзі, Москві, Києві та Мінську, де їй змогли вклонитися сотні тисяч віруючих.

До святкування 1025-річчя Хрещення Русі разом із Предстоятелем Руської Православної Церкви взяли участь делегації всіх інших Помісних Православних Церков, які очолили: Блаженніший Патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор II, Блаженніший Патріарх Святого Града Єрусалима і всієї Палестини Феофіл III, Святіший і Блаженніший Католикос-Патріарх всієї Грузії Ілія II, Святіший Патріарх Сербський Іриней, Святіший Патріарх Болгарський Неофіт, Блаженніший Архієпископ Нової Юстиніани і всього Кіпру Хризостом II, Блаженніший Митрополит Варшавський і всієї Польщі Сава, Блаженніший Митрополит всієї Америки і Канади Тихон, митрополит Гальський Еммануїл (Константинопольський Патріархат), митрополит Мексики, Центральної Америки, Карибів і Венесуели Антоній (Антиохійський Патріархат), митрополит Західноєвропейський Іосиф (Румунський Патріархат), митрополит Філіпський, Неапольський і Фасосський Прокопій (Елладська Православна Церква), митрополит Корчинський Іоанн (Албанська Православна Церква), архієпископ Пряшівський Ростислав (Православна Церква Чеських земель і Словаччини).

Відбулися зустрічі делегацій Помісних Православних Церков зі Святішим Патріархом Кирилом. Голови делегацій також зустрілися з Президентом Російської Федерації В.В.Путіним в Москві, з Президентом України В.Ф.Януковичем у Києві, з Президентом Республіки Білорусь О.Г.Лукашенком в Мінську. Предстоятелі та представники Помісних Православних Церков прийняли спільну заяву, головною темою якого стало становище християн на Близькому Сході. Текст заяви був переданий Святішим Патріархом Кирилом Президентам Росії, України і Білорусі.

Головною подією урочистостей в Москві стало звершення 24 липня, в день пам’яті святої рівноапостольної великої княгині Ольги, Божественної літургії в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя, яку разом зі Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом звершили прибулі Предстоятелі та представники Помісних Православних Церков, а також ієрархи та духовенство Руської Православної Церкви.

Відвідання Святішим Патріархом Кирилом і делегаціями Помісних Церков міст Києва і Мінська здійснювалося на спеціальному поїзді, до складу якого було включено вагон-храм з розміщеним у ньому Хрестом святого апостола Андрія Першозванного.

27 липня в Києві в рамках святкування 1025-річчя Хрещення Русі було звершено молебень на Володимирській гірці біля пам’ятника святому рівноапостольному князю Володимиру, Хрестителю Русі, а 28 липня на Соборній площі Києво-Печерської Лаври була звершена святкова Божественна літургія.

В ході зустрічі В.В.Путіна з членами Священного Синоду Української Православної Церкви ієрархам Української Православної Церкви були вручені державні нагороди Російської Федерації. Президент України В.Ф.Янукович на урочистому прийомі вручив Святішому Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу, главам делегацій Помісних Православних Церков і ряду ієрархів Руської Православної Церкви з Росії державні нагороди України.

У Севастополі на території заповідника «Херсонес Таврійський» був освячений 13-тонний дзвін «Хрещення», відлитий до 1025-річчя Хрещення Русі.

29 липня 2013 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил разом з Предстоятелями і представниками Помісних Православних Церков звершив Божественну літургію на Мінському замчище, де в XI столітті був заснований перший храм міста Мінська. Після богослужіння на місці, де існував цей храм, Святішим Патріархом Кирилом, Предстоятелями і главами делегацій Помісних Православних Церков була закладена пам’ятна грамота на честь 1025-річчя Хрещення Русі. Потім Святіший Патріарх Кирил разом з високими гостями поклав вінок до обеліска на площі Перемоги, зведеного на честь воїнів Радянської армії і партизанів, які звільняли Білорусь від загарбників у роки Великої Вітчизняної війни.

Масовими урочистими заходами стали святкові концерти в Москві на Червоній площі, в Києві на Хрещатику, хресний хід з храмів Мінська до Мінського Замчища.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Подякувати богу за даровану радість святкування братніми народами Росії, України, Білорусі та інших країн канонічної відповідальності Руської Православної Церкви 1025-річчя Хрещення Русі.

2. Вознести молитви до Господа про збереження духовної єдності народів – спадкоємців київської купелі хрещення, про їх всебічне процвітання.

3. Дякувати Предстоятелів і представників Помісних Православних Церков за виявлену увагу і участь в урочистостях.

4. Висловити подяку за сприяння в організації та особисту участь в урочистих заходах, присвячених відзначенню 1025-річчя Хрещення Русі, Президенту Російської Федерації В.В. Путіну, Президенту України Януковичу В.Ф., Президенту Республіки Білорусь А.Г. Лукашенко.

5. Дякувати за понесені труди Предстоятеля Руської Православної Церкви Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира та Преосвященного Мінського і Слуцького, Патріаршого екзарха всієї Білорусі Філарета.

6. Висловити вдячність главам єпархій і регіонів Росії, України і Білорусі, на території яких проходив хресний хід з мощами святого рівноапостольного князя Володимира за сприяння в організації та супроводі хресного ходу.

7. Дякувати членів Церковно-громадського організаційного комітету по підготовці та проведенню святкування 1025-річчя Хрещення Русі, членів робочої групи в Росії, організаційних комітетів України та Білорусі, а також архіпастирів, пастирів, чернецтва і мирян, які брали активну участь у підготовці та проведенні урочистих заходів.

8. Дякувати керівництво урядів, міністерств і відомств, регіональних органів влади та органів місцевого самоврядування Росії, України і Білорусі за надану допомогу в організації святкових заходів.

9. Дякувати главу «Фонду Андрія Першозванного» В.І. Якуніна за сприяння в принесенні Хреста святого автостола Андрія Першозванного в межі Руської Православної Церкви, організацію спеціального залізничного рейсу на Київ і Мінськ для перенесення святині та проїзду Предстоятелів і делегацій Помісних Православних Церков.

10. Рекомендувати митрополіям і єпархіям Руської Православної Церкви продовжувати традицію святкування пам’яті Хрещення Русі у взаємодії з органами державної влади, державними установами і громадськими організаціями, прагнути до надання святкування пам’яті Хрещення Русі державного статусу.

11. Відзначити важливість залучення суспільної уваги до урочистостей, присвячених пам’яті 1025-річчя Хрещення Русі, які сприяють вихованню поваги до спільної історичної спадщини народів історичної Русі, а також утвердженню ідеалів і принципів православної віри, що сформували культуру і традиції цих народів.

ЖУРНАЛ № 99

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, про що відбувся мирний візит в Руську Православну Церкву Святішого Патріарха Сербського Іринея.

Довідка:

З 16 по 23 липня 2013 року Святіший Патріарх Сербський Іриней звершив офіційний візит в межі Московського Патріархату.

Його Святість супроводжувала делегація у складі митрополита Чорногорського і Приморського Амфілохія, єпископа Новограчаницького, Середньо – і Західно-Американського Лонгіна, єпископа Бачського Іринея, єпископа Рашсько-Призренського Феодосія, настоятеля Подвір’я Сербської Православної Церкви в Москві єпископа Моравичського Антонія, архімандрита Арсенія (Главчича), протоієреїв Радомира Поповича і Гойко Перовича, протодиякона Радомира Перчевича і диякона Олександра Секулича.

17 липня в Патріаршій резиденції в Даниловому монастирі відбулися переговори Предстоятелів Руської і Сербської Православних Церков, в ході яких обговорювалися питання двосторонніх відносин, а також, що представляють взаємний інтерес теми загальноправославного характеру. Святіший Патріарх Іриней був нагороджений орденом святого рівноапостольного великого князя Володимира (I ступеня). Члени делегації Сербської Православної Церкви також були удостоєні церковних нагород.

У день пам’яті преподобного Сергія Радонезького Святіший Патріарх Іриней і Святіший Патріарх Кирил звершили Божественну літургію в Свято-Троїцькій Сергієвій Лаврі.

Святіший Патріарх Іриней зустрівся з головою Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації С.Є Наришкіним. Предстоятель Сербської Православної Церкви відвідав Новоспаський, Покровський і Високо-Петровський монастирі Москви, художньо-виробниче підприємство Руської Православної Церкви «Софріно», звершив Божественну літургію на подвір’ї Сербської Православної Церкви в Москві.

З 18 по 22 липня делегація Сербського Патріархату відвідала Санкт-Петербург, де вклонилася святиням міста. Святіший Патріарх Іриней звершив Божественну літургію в Казанському кафедральному соборі в свято Казанської ікони Божої Матері.

По закінченні мирного візиту Предстоятель Сербської Православної Церкви і делегація, що супроводжувала його, взяли участь в урочистостях з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Подякувати богу за даровану радість співслужіння і братерського спілкування Святішого Патріарха Сербського Іринея та Предстоятеля Руської Православної Церкви.

2. Відзначити важливість візиту Його Святості для зміцнення зв’язків між двома Церквами.

ЖУРНАЛ № 100

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про Першосвятительські відвідування Православної Церкви Молдови.

Довідка:

З 7 по 9 вересня 2013 року відбувся візит Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила до Православної Церкви Молдови. До складу офіційної делегації, що супроводжувала Його Святість, зокрема увійшли: голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополит Волоколамський Іларіон, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Солнєчногорський Сергій, голова Синодального відділу із взаємин Церкви і суспільства протоієрей Всеволод Чаплін, голова Синодального інформаційного відділу В.Р. Легойда.

7 вересня Предстоятель Руської Православної Церкви взяв участь в урочистому акті, присвяченому 200-річчю Кишинівсько-Молдавської митрополії. Його Святість звершив в Успенському Каприянському монастирі заупокійну літію на могилі видатного ієрарха і просвітителя Молдови митрополита Гавриїла (Бенулеску-Бодоні), поклав квіти до пам’ятника святому Стефану III Великому в Кишиневі.

На наступний день Святіший Патріарх Кирил очолив Божественну літургію на площі перед кафедральним собором Різдва Христового в Кишиневі.

Відбулися зустрічі Предстоятеля Руської Православної Церкви з державним керівництвом Республіки Молдова – Президентом Н. Тімофті, Головою Парламенту В. Корманом і Прем’єр-міністром Ю. Лянке.

З 8 по 9 вересня 2013 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав Тираспольсько-Дубоссарську єпархію. Святіший Владика звершив молебень в кафедральному соборі Різдва Христового в Тирасполі та у Вознесенському Ново-Нямецькому монастирі, чин освячення хрестів на купол храму і ікон у Введенському Пахомиєвому жіночому монастирі, а також відвідав Олександро-Невський храм в місті Бендери, де освятив пам’ятник святому благовірному князю Олександру Невському. На площі Суворова О.В. в Тирасполі Його Святість звершив молебень і звернувся з Першосвятительським словом до віруючих Придністров’я. В ході візиту відбулася зустріч Предстоятеля Руської Православної Церкви з Главою Придністровської Молдавської Республіки Є.В. Шевчуком.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Повідомлення прийняти до відома.

2. Відзначити важливе значення відзначення 200-річчя заснування Кишинівської єпархії, нині Православної Церкви Молдови у складі єдиного Московського Патріархату.

3. Дякувати Предстоятеля Руської Православної Церкви за понесені труди.

4. Висловити вдячність митрополиту Кишинівському і всієї Молдови Володимиру, архієпископу Тираспольському та Дубоссарському Саві, а також державному керівництвуРеспубліки Молдова і владі Придністров’я за увагу і привітний прийом, надані Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу та особам, що його супроводжували.

5. Із задоволенням відзначити зустрічі Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, які відбулися з державним керівництвом Республіки Молдова: Президентом Н. Тімофті, Головою Парламенту В. Корманом і Прем’єр-міністром Ю. Лянке, а також з главою Придністровської Молдавської Республіки Е. Шевчуком.

6. Висловити сподівання, що візит Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Православну Церкву Молдови буде сприяти зміцненню відносин між людьми різних національностей, поколінь і політичних поглядів.

ЖУРНАЛ № 101

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про що відбулися Першосвятительські візити в єпархії Руської Православної Церкви на території Російської Федерації.

Довідка:

З часу попереднього засідання Священного Синоду Святійший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил здійснив візити в наступні єпархії Руської Православної Церкви:

з 23 по 24 серпня 2013 року – Новосибірську єпархію;

з 24 по 25 серпня 2013 року – Новокузнецьку єпархію;

з 31 серпня по 1 вересня 2013 року – Смоленську єпархію;

з 11 по 15 вересня 2013 року – Санкт-Петербурзьку єпархію;

з 18 по 21 вересня 2013 року – Ханти-Мансійсіку єпархію;

з 21 по 22 вересня 2013 року – Томську єпархію.

23 серпня 2013 року розпочався офіційний візит Предстоятеля Руської Православної Церкви в Новосибірську єпархію.

У Новосибірську відвідав Вознесенський кафедральний собор, Новосибірський авіаційний завод імені В.П. Чкалова, Олександро-Невський собор, де підніс молитви у шанованої Іверської ікони Божої Матері, будівлю Новосибірської митрополії, де оглянув домовий храм на честь святих Новомучеників і сповідників Новосибірських, а також звернувся з вітальним словом до учасників установчих зборів Новосибірського регіонального відділення Всесвітнього російського народного собору і провів зустріч з губернатором Новосибірської області В.А. Юрченко.

24 серпня Святіший Владика звершив чин великого освячення верхнього храму Трійці-Володимирського собору міста Новосибірська і очолив Божественну літургію в ньому. Його Святості співслужили керуючий справами Московської Патріархії митрополит Саранський і Мордовський Варсонофій, митрополит Омський і Таврічеський Володимир, митрополит Іркутський і Ангарський Вадим, митрополит Новосибірський і Бердський Тихон, митрополит Красноярський і Ачинський Пантелеімон, митрополит Томський і Асиновський Ростислав, архієпископ Абаканський і Хакаський Іонафан, архієпископ Читинський і Краснокаменський Євстафій, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Солнєчногорський Сергій, єпископ Петропавловський і Камчатський Артемій, єпископ Салехардський і Ново-Уренгойський Миколай, єпископ Кизильський і Тивінський Феофан, єпископ Іскитимський і Черепановський Лука, єпископ Карасукський і Ординський Филип, єпископ Каїнський і Барабинський Феодосій, єпископ Барнаульський і Алтайський Сергій, а також голова Синодального відділу із взаємин Церкви і суспільства протоієрей Всеволод Чаплін, духовенство Новосибірської митрополії. За богослужінням молилися губернатор Новосибірської області В.А. Юрченко, голова Синодального інформаційного відділу В.Р. Легойда, представники місцевої влади та громадськості, благодійники та будівельники собору.

Того ж дня Предстоятель Руської Православної Церкви і повноважний представник Президента Російської Федерації в Сибірському федеральному окрузі В.А. Толоконський підписали Угоду про основні напрями взаємодії суб’єктів Російської Федерації і єпархій Руської Православної Церкви, що знаходяться в межах Сибірського федерального округу.

Увечері 24 серпня 2013 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил прибув у місто Новокузнецьк. Того ж дня Предстоятель Руської Православної Церкви відвідав вугільний розріз «Березовський», де освятив закладний камінь в фундамент каплиці в ім’я святої великомучениці Варвари – небесної покровительки гірників.

25 серпня, в день святкування за церковним календарем Собору Кемеровських святих, що відзначається в Росії в останню неділю серпня День шахтаря, Святіший Патріарх Кирил здійснив у місті Новокузнецьку чин великого освячення храму Різдва Христового, спорудженого в пам’ять про загиблих шахтарів, та Божественну літургію в ньому у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Саранського і Мордовського Варсонофія, митрополита Кемеровського і Прокопєвського Аристарха, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Солнечногорського Сергія, єпископа Маріїнського і Юргинського Інокентія, а також голови Синодального відділу по взаєминах Церкви і суспільства протоієрея Всеволода Чапліна, духовенства Кузбасівської митрополії. На богослужінні були присутні губернатор Кемеровської області А.Г. Тулєєв, голова Синодального інформаційного відділу В.Р. Легойда, представники місцевої влади, благодійники та будівельники нового храму, вдови та батьки загиблих шахтарів Кузбасу.

Після закінчення богослужіння Святіший Владика зустрівся з родичами загиблих шахтарів, а також здійснив чин освячення нового будинку Кузбасівської духовної семінарії. Предстоятель Руської Православної Церкви благословив заставні камені для десяти церков, які будуть побудовані в місті Кемерово.

31 серпня розпочався офіційний візит Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Смоленську єпархію з нагоди святкування 1150-річчя м. Смоленська.

Предстоятель Руської Православної Церкви відвідав Смоленський державний університет, де поспілкувався зі студентами вищих навчальних закладів Смоленської області та взяв участь в урочистій церемонії відкриття в Смоленську Культурно-виставкового центру. Відбулася зустріч Його Святості з губернатором Смоленської області О.В. Островським, а також з єпархіальним координатором і керівниками проектів-переможців грантового конкурсу «Православна ініціатива» від Смоленської єпархії.

Увечері 31 серпня Святіший Патріарх Кирил звершив всенічне бдіння в Успенському кафедральному соборі Смоленська, а 1 вересня очолив у ньому Божественну літургію в співслужінні керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Солнечногорського Сергія, єпископа Смоленського і В’яземського Ісидора і духовенства Смоленської єпархії. За богослужінням молилися губернатор Смоленської області О.В. Островський, голова Синодального інформаційного відділу В.Р. Легойда, представники місцевої влади та громадськості, а також учні вищих та середніх навчальних закладів Смоленська і області. Після закінчення Літургії Святіший Владика звершив молебень перед початком навчального року.

З 11 по 15 вересня Предстоятель Руської Православної Церкви відвідав Санкт-Петербурзьку єпархію.

11 вересня Святіший Владика прибув у Санкт-Петербург для участі у святкових заходах з нагоди 300-річчя Свято-Троїцької Олександро-Невської лаври. 12 вересня, в день пам’яті перенесення мощей святого благовірного великого князя Олександра Невського, він очолив Божественну літургію в Троїцькому соборі лаври. Його Святості співслужили : митрополит Санкт-Петербурзький і Ладозький Володимир, керуючий справами Московської Патріархії митрополит Саранський і Мордовський Варсонофій, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополит Волоколамський Іларіон, митрополит Волгоградський і Камишинський Герман; митрополит Оренбурзький і Саракташський Валентин, митрополит Симбірський і Новоспаський Прокл, митрополит Тверський і Кашинський Віктор, голова Синодального місіонерського відділу митрополит Бєлгородський і Старооскольський Іоанн, намісник Києво-Печерської лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павло, намісник Почаївської лаври митрополит Почаївський Володимир, архієпископ Клинський Лонгін, архієпископ Берлінський і Германський Феофан, архієпископ Брюссельський і Бельгійський Симон, архієпископ Тульчинський і Брацлавський Іонафан, архієпископ Мурманський і Мончегорський Симон, архієпископ Гродненський і Волковисський Артемій, архієпископ Сурожський Єлисей, єпископ Гомельський і Жлобинський Стефан, ректор Санкт-Петербурзьких духовних шкіл єпископ Петергофський Амвросій, голова Синодального відділу у справах молоді єпископ Виборзький і Приозерський Ігнатій, єпископ Царськосельський Маркелл, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Солнєчногорський Сергій, намісник Олександро-Невської лаври єпископ Кронштадтський Назарій, єпископ Омський і Алтайський Сергій, єпископ Городецький і Ветлужський Августин, єпископ Боровичський і Пестовський Єфрем, єпископ Тихвинський і Лодейнопольський Мстислав, єпископ Гатчинський і Лужський Митрофан, духовенство Санкт-Петербурзької митрополії. На богослужінні були присутні голова Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації В.І. Матвієнко, повноважний представник Президента Російської Федерації у Північно-Західному федеральному окрузі В.І. Булавін, губернатор Санкт-Петербурга Г.С. Полтавченко, губернатор Ленінградської області О.Ю. Дрозденко, інші представники місцевої влади та громадськості.

По закінченні Божественної літургії відбувся багатотисячний хресний хід з мощами святого благовірного князя Олександра Невського по історичному маршруту від Казанського кафедрального собору по Невському проспекту до Олександро-Невської лаври. Це перший подібний хресний хід, який відбувся в місті на Неві за більш ніж 90-літню перерву. На площі перед лаврою, куди були принесені святі мощі благовірного князя, Предстоятель Руської Православної Церкви очолив святковий молебень і звернувся до присутніх із Першосвятительським словом.

14 вересня Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив у співслужінні митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Володимира, керуючого справами Московської Патріархії митрополита Саранського і Мордовського Варсонофія, ректора Санкт-Петербурзьких духовних шкіл єпископа Петергофського Амвросія, голови Синодального відділу у справах молоді єпископа Виборзького і Приозерського Ігнатія, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Солнечногорського Сергія, намісника Олександро-Невської лаври єпископа Кронштадтського Назарія, єпископа Городецького і Ветлужського Августина, єпископа Тихвинського та Лодейнопольського Мстислава, єпископ Гатчинського і Лужського Митрофана, духовенства Санкт-Петербурзької митрополії чин великого освячення верхнього храму відновленого собору на честь Феодорівської ікони Божої Матері в Санкт-Петербурзі і Божественну літургію в ньому. На богослужінні були присутні голова Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації В.І. Матвієнко, міністр культури Російської Федерації В.Р. Мединський, а також голова Наглядової ради Державної корпорації з атомної енергії «Росатом», голова Опікунської ради з відродження Феодорівського собору Б.В. Гризлов.

Під час свого перебування в Санкт-Петербурзі Святіший Патріарх Кирил звершив чин малого освячення храму святих праведних Симеона Богоприїмця й Анни Пророчиці міста Санкт-Петербурга і чин великого освячення Успенського собору Санкт-Петербурзького подвір’я ставропігійного чоловічого монастиря Введенська Оптина Пустинь, відвідав храм на честь ікони Божої Матері «Милуюча» і Нікольське кладовище, де звершив літію на могилі митрополита Никодима (Ротова). Пройшла зустріч з єпархіальним координатором і керівниками проектів, які стали переможцями грантового конкурсу «Православна ініціатива» від Санкт-Петербурзької митрополії.

18 вересня розпочався офіційний візит Предстоятеля Руської Православної Церкви в Ханти-Мансійську єпархію.

У цей день Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав храм Покрови Пресвятої Богородиці міста Ханти-Мансійська і єпархіальне управління, де зустрівся з повноважним представником Президента Російської Федерації в Уральському федеральному окрузі I.P. Холманських і з губернатором Ханти-Мансійського автономного округу Н.В. Комаровою. Його Святість також ознайомився з ходом реалізації проектів-переможців грантового конкурсу «Православна ініціатива» від Ханти-Мансійській єпархії.

19 вересня у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Саранського і Мордовського Варсонофія, митрополита Єкатеринбурзького і Верхотурського Кирила, архієпископа Тобольського і Тюменського Димитрія, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Солнечногорського Сергія, єпископа Салехардського і Ново-Уренгойського Миколая, єпископа Ханти-Мансійського та Сургутського Павла, духовенства Ханти-Мансійської єпархії Його Святість звершив чин великого освячення кафедрального собору Воскресіння Христового міста Ханти-Мансійська і Божественну літургію в ньому. За богослужінням молилися губернатор Ханти-Мансійського автономного округу – Югри Н.В. Комарова, голова Синодального інформаційного відділу В.Р. Легойда і представники місцевої влади.

В цей же день Предстоятель Руської Православної Церкви освятив плавучу каплицю-маяк на місці злиття Іртиша і Обі.

Перебуваючи на Югорській землі, Святіший Владика побував у місті Когалимі і відвідав подвір’я Пюхтицького Успенського ставропігійного жіночого монастиря, після чого відбув у місто Сургут.

20 вересня, напередодні свята Різдва Пресвятої Богородиці, Святіший Патріарх Кирил звершив всенічне бдіння в кафедральному соборі Преображення Господнього міста Сургута, а 21 вересня – велике освячення та Божественну літургію у храмі святого великомученика Георгія. Після закінчення богослужіння Його Святість відвідав діючий при Георгіївському храмі центр соціальної допомоги сім’ї і дітям і поговорив з двома багатодітними сім’ями.

Того ж дня Предстоятель Руської Православної Церкви прибув до Томська і відвідав Петропавлівський храм міста.

22 вересня Святіший Владика у співслужінні керуючого справами Московської Патріархії митрополита Саранського і Мордовського Варсонофія, митрополита Томського і Асиновського Ростислава, керівника Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископа Солнечногорського Сергія, єпископа Колпашевського і Стрежевського Силуана, духовенства Томської митрополії звершив Божественну літургію в Богоявленському соборі. На богослужінні були присутні губернатор Томської області С.А. Жвачкін, голова Синодального інформаційного відділу В.Р. Легойда і представники місцевої влади та громадськості.

Після закінчення богослужіння Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав чоловічий Богородице-Олексіївський монастир і зустрівся з єпархіальними координаторами і керівниками проектів-переможців грантового конкурсу «Православна ініціатива» від Томської митрополії.

Того ж дня Предстоятель Руської Православної Церкви вирушив до Першопрестольного града.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Повідомлення прийняти до відома.

2. Дякувати Предстоятелю Руської Православної Церкви за труди і принесену архіпастирям, пастирям, чернецтву і мирянам Новосибірської, Кузбасівської, Санкт-Петербурзької, Томської митрополій і Смоленської і Ханти-Мансійської єпархії радість молитовного спілкування.

3. Висловити вдячність митрополиту Санкт-Петербурзькому і Ладозькому Володимиру, митрополиту Новосибірському і Бердському Тихону, митрополиту Томському і Асиновському Ростиславу, митрополиту Кемеровському і Прокопєвському Аристарху, єпископу Ханти-Мансійському і Сургутському Павлу, єпископу Смоленському і Вяземському Ісидору, а також повноважному представнику Президента Російської Федерації у Північно-Західному федеральному окрузі В.І. Булавіну, повноважному представнику Президента Російської Федерації в Сибірському федеральному окрузі В.А. Толоконському, повноважному представнику Президента Російської Федерації в Уральському федеральному окрузі І.Р. Холманських, губернатору Ленінградської області О.Ю. Дрозденко, губернатору Томської області С.А Жвачкину, губернатору Ханти-Мансійського автономного округу – Югри Н.В. Комаровій, губернатору Смоленської області О.В. Островському, губернатору Санкт-Петербурга Г.С. Полтавченко, губернатору Кемеровської області А.Г. Тулєєву, губернатору Новосибірської області В.А. Юрченко за увагу і теплий прийом, надані Патріарху Московському і всієї Русі Кирилу та особам, що його супроводжували.

4. Відзначити високий рівень відзначення 300-річчя Олександро-Невської лаври і важливості відродження історичної хресного ходу з мощами святого благовірного князя Олександра Невського від Казанського кафедрального собору Олександро-Невської лаврі, що пройшов у Санкт-Петербурзі при великому скупченні народу.

ЖУРНАЛ № 102

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного митрополита Ростовського і Новочеркаського Меркурія, голови Відділу релігійної освіти і катехізації Руської Православної Церкви, про затвердження Положення про порядок реалізації програм по підготовці фахівців в області катехизичної, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності.

Довідка:

Архієрейський Собор 2-4 лютого 2011 року, зокрема, вказав на необхідність «активізації роботи по введенню на парафіях Руської Православної Церкви штатних оплачуваних посад педагога, соціального працівника та відповідального за роботу з молоддю», хоча, при цьому, «з огляду на неминучі труднощі в здійсненні цього рішення, на першому етапі ці посади слід вводити у великих міських парафіях». Собор також зазначив, що «штатні оплачувані працівники повинні бути в кожному благочинні з тим, щоб вони допомагали всім настоятелям в рамках благочиння розвивати відповідну роботу». Члени Собору постановили: «Синодальним відділам також належить внести пропозиції щодо організації як короткочасних курсів, так і отримання повної вищої освіти для парафіяльних і благочинничеських фахівців. Важливо при цьому не обмежуватися містом Москвою, але передбачити планове створення регіональних центрів» (пункт 18 Ухвали про внутрішнє життя і зовнішню діяльність Руської Православної Церкви). Також Собор визнав «корисним створення місіонерських служб благочинь і парафій, організованих штатними співробітниками – парафіяльними місіонерами під керівництвом благочинних і настоятелів» (пункт 31 Визначення).

Архієрейський Собор 2-5 лютого 2013 року, ознайомившись з ходом роботи по введенню в благочиннях і на парафіях посад працівників з катехизичної, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності, а також з пропозиціями синодальних установ щодо навчання таких працівників, постановив: «Робота з профільними напрямами церковної діяльності, в тому числі на рівні благочинь і парафій, повинна здійснюватися працівниками, які пройшли спеціальну підготовку. Профільним синодальним відділом за підтримки Навчального комітету слід продовжити вже розпочату роботу по створенню системи освіти для помічників благочинних і настоятелів в області релігійної освіти і катехізації, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності. Члени Архієрейського Собору схвалюють представлені ним принципи організації підготовки фахівців в області катехизичної, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності» (пункт 32 Постанов Собору).

На виконання доручення Собору Священний Синод на своєму засіданні від 12 березня 2013 року (журнал № 26) постановив створити Міжвідомчу робочу групу для координації роботи по відкриттю освітніх центрів по підготовці фахівців в області катехизичної, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності у складі голів профільних синодальних структур і Навчального комітету Руської Православної Церкви.

Міжвідомча робоча група, ґрунтуючись на аналогічних документах, розроблених раніше Синодальним відділом релігійної освіти і катехізації і, що стосувалися підготовки катехизаторів, розробила документи по підготовці та атестації місіонерів, молодіжних та соціальних працівників: церковні освітні стандарти, положення про видачу подання синодальних відділів, положення про атестацію, кваліфікаційні характеристики штатних фахівців відповідних напрямків. По кожному напрямку були розроблені дві зразкові програми різного обсягу: для короткострокових курсів і середньострокових курсів. Кожна програма включає в себе два навчальних цикли. Цикл «Основи православного віровчення» є загальним для підготовки катехизаторів, місіонерів, молодіжних та соціальних працівників. Варіативний цикл забезпечує профільну підготовку за напрямами церковного служіння. 21 червня 2013 року перераховані документи були затверджені Вищою Церковною Радою. Це рішення було схвалено Священним Синодом у його засіданні від 16 липня 2013 року (журнал № 74).

Міжвідомча робоча група також розробила проект Положення про порядок реалізації програм по підготовці фахівців в області катехизичної, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності, який регулює умови і порядок організації підготовки парафіяльних фахівців за напрямами церковного служіння.

Проект Положення передбачає, що єпархії готують фахівців катехізації, місіонерського служіння, молодіжної роботи, соціальної роботи за програмами початкової (короткострокові курси) або середньої (середньострокові курси – полубакалавріат) професійної церковної освіти. На єпархіальному рівні підготовка згаданих фахівців може здійснюватися на різних майданчиках (єпархіальна семінарія, духовне училище, спеціально створений центр та інші). В проекті Положення передбачається можливість проходження фахівцями навчання в освітніх закладах інших єпархій, а також за допомогою дистанційного навчання.

Освітні організації з підготовки профільних фахівців розглядаються в рамках проекту Положення як невід’ємна частина єдиної освітньої системи Руської Православної Церкви. У зв’язку з цим згідно з проектом Положення при Навчальному комітеті Руської Православної Церкви формується Міжвідомча комісія, що включає представників профільних синодальних установ.

У завдання Міжвідомчої комісії входить проведення церковного ліцензування і акредитації освітніх організацій з підготовки фахівців за напрямами церковного служіння. Церковна ліцензія підтверджує право організації вести освітню діяльність за програмами підготовки фахівців за одним або кількома напрямками церковного служіння. Свідоцтво про церковну акредитації підтверджує відповідність програм підготовки спеціалістів, що реалізуються освітньою організацією, церковним освітнім стандартам, і дає освітній організації право видавати випускний документ церковного зразка.

Також у завдання Міжвідомчої комісії входить інспектування та загальний контроль освітньої діяльності єпархіальних освітніх установах. Безпосередній контроль здійснює при цьому єпархіальний архієрей.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Затвердити Положення про порядок реалізації програм по підготовці фахівців в області катехизичної, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності.

2. Учбовому комітету у взаємодії з профільними синодальними установами сформувати Міжвідомчу комісію, передбачену в Положенні.

3. Міжвідомчій комісії при Навчальному комітеті переробити положення про видачу уявлень профільних синодальних установ освітнім організаціям у цілях реалізації програм підготовки фахівців за напрямами церковного служіння в єдине Положення про церковне ліцензування та акредитацію освітніх організацій по підготовці фахівців в області катехизичної, місіонерської, молодіжної та соціальної діяльності із зазначенням порядку функціонування Міжвідомчої комісії на основі принципу одноголосного прийняття рішення всіма членами комісії та подати на затвердження Вищій Церковній Раді.

ЖУРНАЛ № 103

МАЛИ СУДЖЕННЯ про затвердження статутів синодальних установ.

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити статути таких синодальних установ:

Навчального комітету Руської Православної Церкви;

Синодального відділу релігійної освіти і катехізації;

Синодального місіонерського відділу;

Синодального відділу у справах молоді.

ЖУРНАЛ № 104

МАЛИ СУДЖЕННЯ про роботу Патріаршої комісії з питань сім’ї та захисту материнства.

Довідка:

Патріарша комісія з питань сім’ї та захисту материнства утворена в якості Патріаршої ради рішенням Священного Синоду від 27 грудня 2011 року (журнал № 161). Тим же рішенням було затверджено склад Ради під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила. Рішенням Священного Синоду від 15 березня 2012 року (журнал № 3) Патріарша рада перетворена в Патріаршу комісію. Рішенням Священного Синоду від 12 березня 2013 року (журнал № 24) першим заступником голови Патріаршої комісії з питань сім’ї та захисту материнства і керівником її апарату призначений протоієрей Димитрій Смирнов.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. У зв’язку з пропозицією першого заступника голови Патріаршої комісії з питань сім’ї та захисту материнства протоієрея Димитрія Смирнова перейменувати зазначену комісію в Патріаршу комісію з питань сім’ї, захисту материнства і дитинства.

2. Затвердити Положення про Патріаршу комісію з питань сім’ї, захисту материнства і дитинства.

3. Призначити протоієрея Димитрія Смирнова головою Патріаршої комісії з питань сім’ї, захисту материнства і дитинства.

ЖУРНАЛ № 105

МАЛИ СУДЖЕННЯ про заміщення вакантної кафедри Кокшетауської єпархії.

Довідка:

5 жовтня 2011 року Священний Синод (журнал № 101) утворив в Республіці Казахстан Кокшетауську єпархію і доручив тимчасове управління нею Преосвященному митрополиту Астанайському і Казахстанському Олександру.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Єпископом Кокшетауським і Акмолінським обрати ігумена Серапіона (Колосницина), клірика Астанайсько-Алматинської єпархії.

2. Місце наречення і хіротонії ігумена Серапіона (Колосницина) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

– Про що послати відповідний указ.

ЖУРНАЛ № 106

МАЛИ СУДЖЕННЯ про заміщення вакантної кафедри Лисковської єпархії.

Довідка:

15 березня 2012 року Священний Синод (журнал № 7) утворив в Нижегородській області Лисковську єпархію і доручив тимчасове управління нею Преосвященному архієпископу (нині – митрополит) Нижегородському і Арзамасському Георгію.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Єпископом Лисковським і Лукояновським обрати архімандрита Силуана (Глазкина), ігумена Троїце-Сергієва Варницького монастиря в селищі Варниці міста Ростова Великого.

2. Місце наречення і хіротонії архімандрита Силуана (Глазкина) в єпископа залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

– Про що послати відповідний указ.

ЖУРНАЛ № 107

МАЛИ СУДЖЕННЯ про заміщення вакантної кафедри Саянської єпархії.

Довідка:

5 жовтня 2011 року Священний Синод (журнал № 106) утворив в Іркутській області Саянську єпархію і доручив тимчасове управління нею Преосвященному архієпископу (нині – митрополит) Іркутському і Ангарському Вадиму.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Єпископом Саянським і Нижнеудинським обрати ігумена Олексія (Муляра), клірика Магаданської єпархії.

2. Місце наречення і хіротонії ігумена Олексія (Муляра) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

– Про що послати відповідний указ.

ЖУРНАЛ № 108

МАЛИ СУДЖЕННЯ про заміщення вакантної кафедри Калачевської єпархії.

Довідка:

15 березня 2012 року Священний Синод (журнал № 4) утворив у Волгоградській області Калачевську єпархію і доручив тимчасове управління нею Преосвященному митрополиту Волгоградському і Камишинському Герману.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Єпископом Калачевським і Палласовським обрати ігумена Іоанна (Коваленко), настоятеля Успенського Адріанова монастиря в селі Адріанова Слобода Ярославської області.

2. Місце наречення і хіротонії ігумена Іоанна (Коваленко) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

– Про що послати відповідний указ.

ЖУРНАЛ № 109

СЛУХАЛИ:

рапорт Преосвященного митрополита Калузького і Боровського Климента з пропозицією утворити нові єпархії в Калузькій області.

Довідка:

Митрополит Климент направив на ім’я Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила рапорт, в якому, зокрема, сказано:

«Останні роки змінили становище Церкви в нашій країні. Відбулося відкриття багатьох нових парафій і монастирів, а головне, у народу зростає інтерес до релігійного життя і до своєї православної культури. Розуміючи відповідальність за духовний стан суспільства, Освячені Архієрейські Собори 2011 і 2013 років, Священний Синод і Вища Церковна Рада за останні роки прийняли рішення, спрямовані на розвиток єпархіальної та парафіяльної діяльності, на поліпшення організації і підвищення активності в просвітницькій, місіонерській, соціальній та молодіжній роботі. Успішно здійснити поставлені завдання можна в тому випадку, якщо єпархіальний архієрей буде мати більш тісне спілкування з парафіями і народом. За словом Христа, єпископ повинен знати свою паству: «І знаю Я і знають Мене Мої» (Ін. 10:14). У цьому зв’язку дуже важливою та своєчасною є Ваша ініціатива створення нових єпархій та вікаріатств в регіонах. Калузька єпархія сьогодні знаходиться в межах Калузької області. Протяжність області більш ніж 310 км по федеральній магістральній дорозі МЗ, із заходу на схід – на 220 км. Площа Калузької області 29,9 тисяч кв. км. Населення області більше 1 мільйона чоловік, в області 24 райони та 292 муніципальних управлінь (всього населених пунктів в області більше 3 тисяч). Звичайно, навіть маючи вікарного єпископа, ми удвох не можемо протягом року відвідувати всі парафії, вникати у всі тонкощі їх життя і проводити в повному обсязі роботу з паствою. Враховуючи вищевикладене, шанобливо клопочу перед Вашою Святістю і Священним Синодом про створення двох нових єпархій у межах Калузької області».

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Утворити в адміністративних межах Думиничського, Жиздринського, Козельського, Людиновського, Сухиничського, Ульяновського та Хвастовичського районів Калузької області, – Козельську єпархію, виділивши її зі складу Калузької єпархії.

2. Єпархіальному архієрею Козельської єпархії мати титул «Козельський і Людиновський».

3. Єпископом Козельським і Людиновським бути Преосвященному єпископу Людиновському Никиті, вікарію Калузької єпархії.

4. Утворити в адміністративних межах Барятинського, Ізносковського, Кіровського, Куйбишевського, Мосальського, Спас-Деменського і Юхновського районів Калузької області, – Пєсоченську єпархію, виділивши її зі складу Калузької єпархії, з кафедральним містом в місті Кіров, який іменувався до 1936 року Пєсочня.

5. Єпархіальному архієрею Пєсоченської єпархії мати титул «Пєсоченський і Юхновський».

6. Тимчасове управління Пєсоченською єпархією доручити Преосвященному митрополиту Калузькому і Боровському Клименту.

7. Утворити в межах Калузької області Калузьку митрополію, що включає в себе Калузьку, Козельську і Пєсоченську єпархії.

8. Головою Калузької митрополії призначити Преосвященного Калузького і Боровського Климента.

ЖУРНАЛ № 110

СЛУХАЛИ:

рапорт Преосвященного архієпископа Тобольського і Тюменського Димитрія з пропозицією утворити нову єпархію в Тюменській області.

Довідка:

Архієпископ Димитрій направив на ім’я Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила рапорт, в якому подає пропозиції Його Святості і Священному Синоду по утворенню нової єпархії на території Тюменської області.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Утворити в адміністративних межах Абатського, Армизонського, Аромашевського, Бердюжського, Викуловського, Голишманського, Ішимського, Казанського, Омутинського, Сладковського, Сорокинського і Юргинського районів Тюменської області, – Ішимську єпархію, виділивши її зі складу Тобольської єпархії.

2. Єпархіальному архієрею Ішимської єпархії мати титул «Ішимський і Аромашевський».

3. Єпископом Ішимським і Аромашевським обрати архімандрита Тихона (Бобова), клірика Тобольської єпархії.

4. Місце наречення і хіротонії архімандрита Тихона (Бобова) в єпископа залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

– Про що послати відповідний указ.

5. Утворити в Тюменській області Тобольську митрополію, що включає в себе Тобольську і Ішимську єпархії.

6. Головою Тобольської митрополії призначити Преосвященного Тобольського і Тюменського Димитрія.

ЖУРНАЛ № 111

СЛУХАЛИ: рапорт Преосвященного архієпископа Мурманського і Мончегорського Симона з пропозицією утворити нову єпархію в Мурманській області.

Довідка:

Архієпископ Симон направив на ім’я Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила рапорт, в якому, зокрема, сказано:

«Почтительнійше звертаюся до Вас з проханням розглянути можливість виділення з складу Мурманської єпархії однієї нової єпархії. Мурманська єпархія розташована за Полярним Колом на досить значній території Кольського півострова. Протяжність з заходу на схід становить близько 800 км, з півночі на південь – близько 300 км. Загальна площа 144 902 кв. км, населення 780 400 тисяч осіб. Специфікою історичного розвитку населених пунктів, а значить і парафій, на території нашого регіону, є їх концентрація по двох досить самостійних географічних напрямках. Перше – це материкова частина Кольського півострова: центральні промислові і сільськогосподарські райони тундри; друге – це морське узбережжя, де базується Північний флот, а також рибальські поселення. При цьому центральна частина відстоїть від населених пунктів узбережжя на досить значній відстані, часом перевищує 500 км. Багато парафій узбережжя відносяться до важкодоступних, ряд з них має сполучення з правлячим архієреєм лише за допомогою гелікоптера. Тривала і сувора зима, а також полярна ніч ускладнюють регулярність і повноцінність опіки парафій узбережжя Кольського півострова. При цьому розвиток церковного життя на Мурмані, відкриття нових парафій (щороку відкривається 2-3 приходи), будівництво храмів і збільшення кількості священнослужителів вимагають більш тісних взаємин архієрея з духовенством і мирянами. Все сказане зумовлює необхідність установи на Кольському півострові (на території Мурманської області) ще однієї єпархії».

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Утворити в адміністративних межах Печенгського і Терського районів, а також ЗАТО Олександрівськ, ЗАТО Видяєво, ЗАТО Заозерськ, ЗАТО Острівний, ЗАТО Сєвєроморськ Мурманської області, – Північноморську єпархію, виділивши її зі складу Мурманської єпархії.

2. Єпархіальному архієрею Північноморської єпархії мати титул «Сєвероморський і Умбський».

3. Єпископом Сєвероморським і Умбським обрати ігумена Митрофана (Баданина), клірика Мурманської єпархії.

4. Місце наречення і хіротонії ігумена Митрофана (Баданина) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

– Про що послати відповідний указ.

5. Утворити в межах Мурманської області Мурманську митрополію, що включає в себе Мурманську і Північноморську єпархії.

6. Головою Мурманської митрополії призначити Преосвященного Мурманського і Мончегорського Симона.

ЖУРНАЛ № 112

СЛУХАЛИ:

рапорт Преосвященного єпископа Барнаульського і Алтайського Сергія з пропозицією утворити самостійну єпархію в Республіці Алтай.

Довідка:

Єпископ Сергій направив на ім’я Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила рапорт, в якому, зокрема, сказано: «Уклінно звертаюсь до Вас з проханням про створення Священним Синодом на території Республіки Алтай самостійної єпархії. Республіка Алтай є суб’єктом Російської Федерації, і динамічно розвивається, який в церковному відношенні входить до складу Барнаульської єпархії. У цьому зв’язку представляється досить складним, враховуючи обширність території, здійснювати духовне і адміністративне управління двома самостійними регіонами і разом з тим плідно здійснювати рішення Архієрейських Соборів 2011 і 2013 років про збільшення числа парафій, духовенства і наближення архієрея до своєї пастви. Населення Республіки Алтай станом на 2013 рік становить 209 тисяч осіб».

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Утворити в адміністративних межах Республіки Алтай Горноалтайську єпархію, виділивши її зі складу Барнаульської єпархії.

2. Єпархіальному архієрею Горноалтайської єпархії мати титул «Горноалтайський і Чемальський».

3. Єпископом Горноалтайським і Чемальським обрати ієромонаха Каллистрата (Романенко), насельника Свято-Троїцької Сергієвої лаври, організатора скиту в Усть-Коксинському районі Республіки Алтай.

4. Місце наречення і хіротонії ієромонаха Каллистрата (Романенко) в єпископа, по зведенні його в сан архімандрита, залишити на благоусмотреніє Патріарха Московського і всієї Русі Кирила.

– Про що послати відповідний указ.

ЖУРНАЛ № 113

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Мінського і Слуцького Філарета, Патріаршого екзарха всієї Білорусі, про проведеному засіданні Синоду Білоруського екзархату.

Довідка:

Відповідно до статті 8 глави XII Статуту Руської Православної Церкви: «Журнали Синоду Екзархату представляються Священному Синоду та затверджуються Патріархом Московським і всієї Русі».

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити журнали Синоду Білоруського екзархату від 5 липня 2013 року.

ЖУРНАЛ № 114

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Ташкентського і Узбекистанського Вікентія, голови Середньоазіатського митрополичого округу, про проведене засідання Синоду Середньоазіатського митрополичого округу.

Довідка:

Відповідно до статті 9 розділу XIII Статуту Руської Православної Церкви: «Журнали Синоду Митрополичого округу представляються Священному Синоду та затверджуються Патріархом Московським і всієї Русі».

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити журнали Синоду Середньоазіатського митрополичого округу від 23 лютого 2013 року.

ЖУРНАЛ № 115

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного митрополита Калузького і Боровського Климента, голови комісії Міжсоборної присутності з питань організації церковної соціальної діяльності та благодійності, про підготовку документа «Положення про організацію сестричеств і братств дияконічної спрямованості».

Довідка:

Архієрейський Собор 2011 року за підсумками пленуму Міжсоборної Присутності 2011 року у зв’язку із затвердженням документа «Про принципи організації соціальної роботи в Руській Православній Церкві» доручив комісії Присутності з питань організації церковної соціальної діяльності та благодійності розробити проект, який регламентує діяльність православних сестричеств і братств дияконічної спрямованості.

Історія сестричеств дияконічної спрямованості в Росії сходить до середини XIX століття. Їх виникнення найчастіше було пов’язане з народними лихами – епідеміями, війнами, під час яких велика кількість хворих і поранених було позбавлене догляду і перебувало у важких умовах. На основі вивчення історії перших російських громад сестер милосердя (Свято-Троїцької, Нікольської, Хрестовоздвиженської), а також Марфо-Маріїнської обителі, можна виділити наступні їх організаційні особливості:

1) Члени сестричеств були об’єднані православною вірою та ідеєю християнського служіння ближнім; членами сестричеств були жінки всіх станів, частіше – незаміжні і вдови. При вступі в громаду сестри переїжджали туди з дому на постійне проживання. За свою працю сестри не отримували платні. Вони перебували на повному забезпеченні громади, отримуючи безкоштовно житло, одяг, харчування, і їм видавалася лише невелика сума на особисті потреби.

2) Основними напрямками діяльності сестричеств були: надання медичної допомоги пораненим, устрій господарського життя шпиталів, допомога малозабезпеченим хворим; піклування про дітей, зокрема сиріт, про престарілих.

3) Сестринства мали власні благодійні установи, які утримувалися, як і всі сестринства, на пожертвування приватних осіб і капітал засновників сестричеств. Як правило, такими були знатні і багаті вдови.

4) Головна роль у сестринстві належала керівниці громади.

5) У своїй діяльності сестринства керувалися канонічними правилами, статутом Православної Церкви, законами Російської імперії і внутрішнім статутом.

Унікальним явищем на початку ХХ століття була Марфо-Маріїнська обитель милосердя, в якій соціальна робота стала особливим видом церковного служіння. Це була громада, в якій загальне духовне і богослужбове життя була основою проведеної соціальної роботи. Після Жовтневої революції 1917 року діяльність сестричеств в країні було припинено.

З початку 1990-х років сестринства стали відроджуватися. Як правило, спочатку вони влаштовувалися для допомоги хворим в міських лікарнях, але з часом їх діяльність розширювалася, так як була затребувана в багатьох сферах життя суспільства. Сестринства створювали власні соціальні установи – богадільні, притулки, їдальні для бідних, патронажні служби. Виникаючи як неформальні об’єднання православних віруючих жінок, багато громад сестер милосердя поступово набували риси оформленої організації зі своїм внутрішнім статутом, укладом, юридичною особою, формою одягу. Сьогодні, як правило, сестри милосердя живуть вдома, багато поєднують служіння милосердя з основною роботою. Вони чергують у лікарнях, допомагають медичним сестрам або доглядають за хворими вдома, виховують сиріт, піклуються про старих і бездомних.

Братства як релігійні громади з’явилися в XV столітті на південно-заході Русі. Вони створювалися для захисту Православ’я, а пізніше – для боротьби з розколами. При цьому помітне місце в діяльності братств займала дияконія: деякі з них мали лікарні і богадільні, школи для навчання «убогих сиріт», роздавали милостиню по шпиталях і тюрмах, виявляли піклування про жебраків.

У 1862 році у всіх єпархіях Західної Росії налічувалося близько однієї тисячі братств. Але діяльність більшості з них обмежувалася участю у святкових богослужіннях і братських обідах (братчинах). На чолі братства стояли старости або старші братчики. Братчики були зобов’язані піклуватися про утримання храму та причту і володіли певними правами по відношенню до храму.

Традиційні братства можна розділити на п’ять основних груп у відповідності з напрямком їхнього служіння:

релігійно-моральне;

місіонерське;

церковно-благоустроітельне;

благодійне;

тверезості (братства чи товариства тверезості).

Перші три види братств були переважаючими. Найчастіше вони мали великий політичний вплив. Для цих братств дияконічна, соціальна діяльність не була основною.

У XIX ст. після скасування кріпосного права в Росії при храмах почали відкриватися парафіяльні благодійні товариства, найбільш великі з яких називалися братствами. Це були добровільні об’єднання людей, які бажають безоплатно допомагати ближнім – сиротам, престарілим, інвалідам, хворим, які живуть на території даного церковного приходу.

Перше парафіяльне благодійне братство – Христо-Різдвяне Олександро-Іосіфське – було створено в Санкт-Петербурзі в 1863 році при храмі Різдва Христового на Пісках. 1864 року імператор Олександр ІІ видав закон, який стверджує церковно-парафіяльні братства в Росії. Статут кожного братства після благословення правлячого архієрея затверджувався в Міністерстві внутрішніх справ. Благодійні братства на території свого приходу влаштовували богадільні, притулки для сиріт, відкривали безкоштовні й дешеві столові і квартири, займалися просвітницькою діяльністю.

Одним з різновидів братств були братства тверезості, по своїй суті представляли товариства взаємодопомоги. Вони мали своєю метою допомогу зцілення від недуги пияцтва чи наркоманії, пропаганду стримування і релігійно-моральних цінностей. У них входили як чоловіки, так і жінки (як правило, чиї дружини і матері страждають від алкоголізму або наркоманії чоловіків). Після Жовтневої революції 1917 року братства намагалися захищати православні храми й монастирі, однак, незабаром були закриті.

Сьогодні, як і наприкінці XIX століття, діяльність братств і товариств тверезості не обмежується одним напрямком: по мірі свого розвитку вони починають брати участь у всіляких дияконичеських проектах і програмах. Через служіння в сестричествах і братствах християни вчаться любові, самовідданості, лагідністі, довготерпінню, покорі та іншим чеснотам.

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити Положення про організацію сестричеств і братств дияконічної спрямованості.

ЖУРНАЛ № 116

МАЛИ СУДЖЕННЯ про церковну ситуацію в Абхазії у зв’язку з інформацією, що  надходить.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Висловити стурбованість у зв’язку з триваючою антиканонічною діяльністю заборонених у священнослужінні кліриків Руської Православної Церкви.

2. Констатувати, що більшість православного духовенства, перебуваючи у важких умовах, прагне діяти в межах канонічної традиції і здійснює пастирську турботу про людей, включаючи проживаючих в Абхазії чад Руської Православної Церкви.

3. Визнати невідкладним сприяння врегулюванню церковного становища шляхом діалогу, здійснюваного на основі неухильного дотримання священним канонам Церкви.

ЖУРНАЛ № 117

 

МАЛИ СУДЖЕННЯ про виконання доручень Архієрейського Собору 2-5 лютого 2013 року по зміцненню взаємодії загальноцерковних та місцевих церковних структур з теологічними підрозділами світських вищих навчальних закладів.

Довідка:

Архієрейський Собор 2-5 лютого 2013 року висловив задоволення розвитком теологічної освіти в ряді країн, що знаходяться в області канонічної відповідальності Московського Патріархату, особливо відзначивши, що «важливим завданням залишається істотне зміцнення взаємодії загальноцерковних та місцевих церковних структур з теологічними підрозділами світських вищих навчальних закладів». Також Архієрейський Собор вказав: «Бачиться корисним створення з цією метою рад за теологічними підрозділами в єпархіях» (пункт 20 Постанов Собору).

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Єпархіальним преосвященним, в чиїх єпархіях є теологічні підрозділи вищих навчальних закладів, до кінця 2013 року створити під своїм головуванням єпархіальні ради по теологічній освіті з запрошенням до участі в їх роботі представників церковної науки і освіти, керівництва теологічних підрозділів вищих навчальних закладів, керівництва вузів та наукових установ, а також представників місцевої державної влади, відповідальних за сферу освіти і науки.

2. Визначити наступні завдання для єпархіальних рад по теологічному навчанню: розвиток взаємодії єпархій з теологічними підрозділами світських вищих навчальних закладів в справі підготовки кадрів для церковного і громадського служіння, а також розвиток і зміцнення співпраці Церкви з науковими та освітніми установами.

3. Координацію діяльності єпархіальних рад по теологічному навчанню здійснювати Міжвідомчій робочій групі з викладання теології у вузах під головуванням митрополита Волоколамського Іларіона, голови Синодальної біблійно-богословської комісії.

ЖУРНАЛ № 118

СЛУХАЛИ: Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про робочі поїздки, які відбулися в Хорватію, Словенію і Великобританію.

Довідка:

З благословення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополит Волоколамський Іларіон здійснив ряд зарубіжних поїздок.

На запрошення митрополита Загребського та Люблінського Іоанна з 27 по 29 серпня 2013 року митрополит Іларіон знаходився в Загребсько-Люблінській митрополії Сербської Православної Церкви. Голова ВЗЦЗ зустрівся з Президентом Хорватії В. Йосиповичем, очолив всенічне бдіння у Преображенському кафедральному соборі міста Загреба і в день Успіння Пресвятої Богородиці звершив Божественну літургію в монастирі Лепавина (Хорватія), а потім відвідав Володимирську меморіальну каплицю на перевалі Вршіч в Словенії. Також відбулася робоча зустріч з Послом Російської Федерації в Словенії Д.Г. Завгаєвим.

З 23 по 26 вересня 2013 року митрополит Волоколамський Іларіон відвідав Лондон. Тут пройшла зустріч голови ВЗЦЗ з Архієпископом Кентерберійським Джастіном Уелбі, в якій взяв участь архієпископ Сурозький Єлисей. У ході бесіди митрополит Іларіон і Архієпископ Джастін Уелбі обговорили теми становища християн на Близькому Сході, захисту традиційних християнських цінностей, співробітництва між богословськими навчальними закладами та програми обміну студентами. Крім цього голова ВЗЦЗ зустрівся з головою Конференції католицьких єпископів Англії та Уельсу архієпископом Вестмінстерським Вінсентом Ніколсом, Апостольським нунцієм у Великобританії архієпископом Антоніо Менніні, єпископом Гібралтарським Джеффрі Роуеллом (Церква Англії), Послом Російської Федерації у Великобританії О.В. Яковенко, був присутній на минулій у Вестмінстерському Абатстві ординації каноніка Джонатана Гудала в єпископа Эббсфлитського.

ПОСТАНОВИЛИ:

Доповідь взяти до відома.

ЖУРНАЛ № 119

СЛУХАЛИ: Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про внесення змін до складу делегації Руської Православної Церкви для участі в Х Генеральній асамблеї Всесвітньої ради церков.

ПОСТАНОВИЛИ:

Затвердити делегацію Руської Православної Церкви для участі в Х Генеральній асамблеї Всесвітньої ради церков у наступному складі:

митрополит Волоколамський Іларіон, голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату, – глава делегації;

єпископ Солнєчногорський Сергій, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії;

єпископ Кизильський і Тувинський Феофан;

архімандрит Філарет (Булєков), заступник голови ВЗЦЗ;

протоієрей Вадим Кейбаш, секретар Синоду Православної Церкви Молдови;

протоієрей Миколай Данилевич, секретар відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви;

протоієрей Михаїл Гундяєв, представник Руської Православної Церкви при Всесвітній раді церков і міжнародних організаціях у Женеві;

протоієрей Димитрій Сизоненко, секретар ВЗЦЗ з міжхристиянських відносин;

протоієрей Володимир Шмалій, проректор Загальноцерковної аспірантури та докторантури імені святих рівноапостольних Кирила і Мефодія;

протоієрей Діонісій Поздняев, настоятель храму святих Первоверховних апостолів Петра і Павла в Гонконгу;

священик Олександр Васютін, співробітник секретаріату ВЗЦЗ з міжхристиянських відносин;

священик Сергій Мовсесян, керівник навчально-методичного відділу Інституту теології Білоруського державного університету;

священик Ілія Косих, в.о. завідувача службою комунікації ВЗЦЗ;

ієромонах Іоанн (Копєйкін), помічник голови ВЗЦЗ;

Д.П. Лозинський, співробітник ВЗЦЗ Української Православної Церкви;

Д.І. Петровський, співробітник секретаріату ВЗЦЗ з міжправославних відносин;

Ю.М. Комінко, співробітник Інформаційно-просвітницького відділу Української Православної Церкви, головний редактор сайту «Православіє в Україні»;

Є.С. Сперанська, співробітник секретаріату ВЗЦЗ з міжхристиянських відносин;

М.Б. Нелюбова, співробітник секретаріату ВЗЦЗ з міжхристиянських відносин;

Є.В. Пастухова, співробітник Інституту релігійного діалогу та міжконфесійних комунікацій при Синоді Білоруського екзархату;

І.В. Новіков, співробітник Міжнародного громадського об’єднання «Християнський освітній центр імені святих Мефодія і Кирила.

ЖУРНАЛ № 120

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного єпископа Виборзького і Приозерського Ігнатія, голови Синодального відділу у справах молоді, про відвідини молодіжною делегацією Міжнародного дитячого табору «Школа дружби» в Сербії.

Довідка:

13 липня 2013 року делегація Синодального відділу у справах молоді на чолі з головою Відділу єпископом Виборзьким і Приозерським Ігнатієм відвідала Міжнародний дитячий табір «Школа дружби» в національному парку на горі Тара в Сербії.

Табір «Школа дружби» проводиться неурядовою організацією «Наша Сербія» при підтримці Уряду Сербії з 2010 року. Однією з головних цілей табору «Школа дружби» є розвиток міжправославних зв’язків у сфері молодіжного співробітництва.

У нинішньому році вперше в таборі протягом повної зміни відпочивала група дітей з Росії в кількості 20 осіб, спрямована Синодальним відділом у справах молоді, за сприяння Відділу зовнішніх церковних зв’язків.

В ході відвідування табору голова Синодального відділу у справах молоді зустрівся зі Святішим Патріархом Сербським Іринеєм, головою Уряду Сербії Івіцею Дачичем, президентом Республіки Сербської у складі Боснії і Герцеговини Мілорадом Додиком. У зустрічі взяли участь голова організації «Наша Сербія» Младжан Джорджевіч і голова «Братства православних слідопитів» і Всеросійського православного молодіжного руху протоієрей Сергій Шастін. Святіший Патріарх Іриней і керівники Сербії та Республіки Сербської також зустрілися з російськими дітьми, які відпочивають у таборі.

ПОСТАНОВИЛИ:

Рапорт взяти до відома.

ЖУРНАЛ № 121

СЛУХАЛИ:

Доповідь Преосвященного митрополита Волоколамського Іларіона, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, про звернення, які надійшли від Блаженнішого архієпископа Вашингтонського, митрополита всієї Америки і Канади Тихона.

Довідка:

Від Блаженнішого Архієпископа Вашингтонського, Митрополита всієї Америки і Канади Тихона надійшли прохання про перехід наступних кліриків у клір єпархій Православної Церкви в Америці:

клірика Мінської єпархії священика Георгія Волковинського – у клір Східно-Пенсильванської єпархії Православної Церкви в Америці;

заштатного клірика Сурозької єпархії диякона Панайотіса Текосиса – у клір Сан-Францисської і Західно-Американської єпархії Православної Церкви в Америці;

заштатного клірика Корсунської єпархії священика Джеффрі Ріді – у клір Канадської архієпископії Православної Церкви в Америці.

Прохання Блаженнішого Митрополита Тихона підтримали, відповідно, митрополит Мінський і Слуцький Філарет, Патріарший екзарх всієї Білорусі, архієпископ Сурожський Єлисей і єпископ Корсунський Нестор.

У засіданні Священного Синоду 17-19 липня 2006 року постановлено, що перехід клірика в іншу канонічну юрисдикцію здійснюється за поданням правлячого архієрея, при схваленні Священним Синодом і на підставі відпускної грамоти Святішого Патріарха (журнал № 53).

ПОСТАНОВИЛИ:

Благословити перехід

клірика Мінської єпархії священика Георгія Волковинського,

заштатного клірика Сурозької єпархії диякона Панайотіса Текосиса,

заштатного клірика Корсунської єпархії священика Джеффрі Ріді

– в юрисдикцію Православної Церкви в Америці і направити відповідні відпускні грамоти Блаженнішому Архієпископу Вашингтонському, Митрополиту всієї Америки і Канади Тихону.

ЖУРНАЛ № 122

СЛУХАЛИ:

Прохання Преосвященного митрополита Омського і Таврійського Володимира та Преосвященного єпископа Муромського і Вязниковського Ніла про затвердження їх на посаді священноархімандритів особливо значущих обителей Омської та Муромської єпархій.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. Затвердити Преосвященного митрополита Омського і Таврійського Володимира на посаді священноархімандрита Миколаївського чоловічого монастиря в селі Большекулачьє Омського району.

2. Затвердити Преосвященного єпископа Ніла на посаді священноархімандрита Спасо-Преображенського чоловічого монастиря міста Мурома.

3. Намісників інших чоловічих монастирів Омської та Муромської єпархій затвердити на посаді ігуменів.

ЖУРНАЛ № 123

СЛУХАЛИ:

Рапорт Преосвященного архієпископа Сергієво-Посадського Феогноста, голови Синодального відділу по монастирях і чернецтву, щодо прохань, що надійшли від єпархіальних Преосвященних про відкриття та скасування монастирів, про призначення на посаду ігуменів, намісників та ігумень монастирів.

ПОСТАНОВИЛИ:

1. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Волгоградського і Камишинського Германа скасувати чоловічий монастир Архистратига Михаїла міста Краснослободска Волгоградської області.

2. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Воронезького і Борисоглібського Сергія відкрити Воскресенський Білогірський чоловічий монастир в селі Білогір’я Підгорненського району Воронезької області та призначити ієромонаха Симона (Камнєва) на посаду ігумена цього монастиря.

3. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Омського і Таврійського Володимира звільнити ігумена Віталія (Кляритського) від посади ігумена (настоятеля) Миколаївського чоловічого монастиря в селі Большекулачьє Омської області та призначити на посаду ігумена (намісника) зазначеного монастиря ієромонаха Зосиму (Баліна).

4. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Рязанського та Михайлівського Павла відкрити Спасо-Преображенський Пронський чоловічий монастир в селищі Пронськ Рязанської області та призначити ігумена Луку (Степанова) на посаду ігумена цього монастиря.

5. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Самарського і Сизранського Сергія призначити на посаду ігумені Заволзького Іллінського жіночого монастиря села Подгори Волзького району Самарської області черницю Ніну (Механикову).

6. У зв’язку з проханням Преосвященного митрополита Томського і Асиновського Ростислава звільнити від посади ігумена Богородице-Олексієвського монастиря міста Томська Преосвященного єпископа Колпашевського і Стрежемського Силуана та призначити на цю посаду ієромонаха Кирила (Умрилова).

7. У зв’язку з проханням Преосвященного архієпископа Тобольського і Тюменського Димитрія звільнити Преосвященного єпископа Мічурінського і Моршанського Гермогена від посади ігумена (намісника) Знам’янського Абалакського монастиря Тобольської єпархії.

8. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Якутського і Ленського Романа відкрити Спаський чоловічий монастир міста Якутська і призначити ієромонаха Никона (Бачманова) на посаду ігумена (намісника) цього монастиря.

9. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Балашовського і Ртищевського Тарасія відкрити жіночий монастир в честь Покрови Божої Матері у місті Балашове Саратовської області.

10. У зв’язку з проханням Преосвященного єпископа Кузнецького і Нікольського Серафима відкрити Покровський Шиханський жіночий монастир села Нова Селя Нікольського району Пензенської області та призначити на посаду ігумені цього монастиря черницю Нимфодору (Свірко).

ЖУРНАЛ № 124

СЛУХАЛИ:

Повідомлення Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила про єпархії і парафії за кордоном.

ПОСТАНОВИЛИ:

Корсунська єпархія:

Архімандрита Олександра (Єлисова), клірика, який перебуває у розпорядженні Святішого Патріарха, направити в клір Корсунської єпархії в розпорядження єпископа Корсунського Нестора.

Патріарші приходи в Італії:

Протоієрея Миколая Самбірського звільнити від посади клірика Патріарших парафій в Італії, у зв’язку з закінченням строку відрядження, і направити в розпорядження Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Журнали Священного Синоду РПЦ

Архів матеріалів:

« Жовтень 2020 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Яндекс.Метрика

© 2010-2020 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язково.
Перейти на мобільну версію