ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наші банери:

Послухати молитви

Архієрейський Собор Руської Православної Церкви 2016 р.

Святіший Патріарх Кирил: Майбутній Всеправославний Собор ми не називаємо Вселенським

Виступаючи з доповіддю на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви, який відкрився 2 лютого в Москві, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил торкнувся теми підготовки Святого і Великого Собору Православної Церкви.

«Ми віримо, що Церква Христова є Єдиною, Святою, Соборною і Апостольською, як про те ясно сказано у Символі віри. Церква єдина за своєю природою, — нагадав Його Святість. — Наявність у світі багатьох автокефальних Церков є формою історичного буття Церкви, найбільш підходящою для здійснення нею своєї спасенної місії. Ми знаємо також, що прийняття в Церкві рішень, що мають значення для всієї православної Повноти, завжди вимагало участі якщо не всіх православних архієреїв, то, у всякому разі, представників кожної Помісної Церкви. У цьому сенсі Вселенські Собори і деякі інші Собори всеправославного значення є видимим вираженням єдності Церкви, її соборній суті, відображенням її самосвідомості як одного тіла в Христі (див. Рим. 12: 5)».

При цьому, підкреслив Святіший Патріарх, прийняття Повнотою Церкви діянь того чи іншого Собору завжди здійснювалося поступово, і, «як свідчить церковна історія, жодний Собор не міг нав’язати Церкві свої рішення, якщо вони виявлялися відкинутими народом Божим, якщо не відбувалося загальноцерковної рецепції соборних постанов». Тому жоден Вселенський Собор не ставав таким лише за фактом свого скликання: його реальне значення ставало очевидним лише через деякий, іноді досить тривалий час, констатував Предстоятель Руської Православної Церкви.

«Майбутній Святий і Великий Собор Православної Церкви ми не називаємо Вселенським, — сказав далі Святіший Патріарх Кирил. — На відміну від стародавніх Вселенських Соборів, він не покликаний вирішувати віроповчальні питання, так як вони давно вирішені і не підлягають перегляду. Він також не покликаний вносити які-небудь нововведення в літургійне життя Церкви, в її канонічний устрій. Тим не менш, він може, якщо буде правильно підготовлений, стати важливим чинником зміцнення міжцерковної єдності та взаємодії, а також послужити уточненню тих відповідей, які Православна Церква на підставі свого багатовікового Переказу дає на питання сучасності».

Святіший Владика також підкреслив, що цей Собор тільки в тому випадку буде Всеправославним, якщо в ньому візьмуть участь представники всіх загальновизнаних автокефальних Православних Церков.

Звернувшись до історії, він констатував, що протягом майже всього останнього тисячоліття соборне спілкування Помісних Церков було утруднено. Однією з причин цього був той факт, що протягом багатьох століть усі давні Патріархати знаходилися під мусульманським пануванням. Обставини ХХ століття також не сприяли активізації міжцерковного спілкування: досить згадати Балканські війни, Першу світову війну, революцію в Росії, яка поклала початок жорстокого гоніння Церкви, розпад Османської імперії і депортацію християн з Малої Азії, нарешті, Другу світову війну.

Тим не менш, вже в 1923 році в Стамбулі Константинопольською Церквою був скликаний так званий Міжправославний конгрес, а в 1930 році — Міжправославна підготовча комісія, яка засідала у Ватопедському монастирі на Афоні. «Ці перші спроби всеправославної взаємодії виявилися невдалими, — зазначив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил. — Деякі Помісні Церкви не приймали участі в цих заходах, для Руської Православної Церкви за обставинами того часу це було і неможливо. Робота Міжправославного конгресу в Стамбулі і зовсім проходила в реформаторському дусі зневаги Передання. З цієї причини його рішення ніким згодом не були визнані — крім рішення по новому календарі, прийнятого деякими Церквами ціною наступних сумних розколів».

Святіший Патріарх також нагадав, що з загальноправославними ініціативами в ХХ столітті виступала не тільки Константинопольська Церква. Так, за ініціативою Московського Патріархату в 1948 році в Москві відбулася Нарада Глав і представників Помісних Православних Церков, приурочена до відзначення 500-річчя автокефалії Руської Православної Церкви. Однак її рішення не були прийняті тими Помісними Церквами, які вважали, що лише Константинопольський Патріарх може скликати будь-які наради загальноправославного значення.

Реальна активізація зусиль з підготовки Святого і Великого Собору Православної Церкви почалася в 1961 році на Першій Всеправославній нараді, що проходила на острові Родос в Греції, зазначив Його Святість. Там був складений великий каталог з понад ста тем, які передбачалося підготувати на розгляд майбутнього Собору. Дещо пізніше, в 1968 році на Четвертій Всеправославній нараді в Женеві, було прийнято рішення вести подальшу підготовку Собору в рамках Всеправославних передсоборних нарад і, що передують їх скликання Міжправославних підготовчих комісій. Цей формат підготовки зберігся аж до цього дня.

На Родоській нараді 1961 року всім Помісним Церквам було запропоновано висловити свою точку зору за затвердженими темами. Говорячи про участь Руської Православної Церкви в розробці цих тем, Святіший Патріарх Кирил зазначив, що вона підійшла до цього з усією відповідальністю. У 1963 році Священний Синод утворив з цією метою спеціальну Комісію під головуванням пріснопам’ятного митрополита Ленінградського Никодима, в яку увійшли провідні богослови Руської Православної Церкви, ієрархи, клірики і миряни. За п’ять років свого існування Комісія виконала величезну роботу, підготувавши проекти документів по всіх без винятку темам каталогу. «Не буде перебільшенням сказати, що Руська Церква внесла в той час безпрецедентний внесок у підготовку Всеправославного Собору і не була готова до його проведення, але по всім темам пропонувала конкретні, виважені проекти соборних документів, що стали результатом праці найкращих богословів нашої Церкви», — підкреслив Святіший Патріарх Кирил.

Однак у 1971 році представники ряду Помісних Церков стали наполягати на необхідності істотного скорочення передбачуваного порядку Собору. В результаті Перша Всеправославна предсоборна нарада 1976 року скоротила перелік тем до десяти. Подальша їх розробка проходила в рамках Міжправославних підготовчих комісій, а також Другої і Третьої Всеправославних передсоборних нарад 1982 і 1986 років.

«У 1990-ті роки ця робота була надовго припинена, — відзначив Святіший Владика. — Причиною тому стало заснування в 1996 році Константинопольським Патріархатом так званої автономної Естонської православної церкви на канонічній території Московського Патріархату та намір зробити її повноправним учасником перед соборного процесу, з чим наша Церква була категорично не згодна». Перспективи відновлення підготовки Всеправославного Собору з’явилися лише в 2008 році, коли на зустрічі Предстоятелів Помісних Православних Церков було прийнято рішення, згідно з яким у підготовчих до Собору заходах надалі будуть брати участь представники лише автокефальних Церков, але не автономних, до числа яких Константинопольський Патріархат відносить свою структуру в Естонії. «Представники автономних Церков з тих пір беруть участь у передсоборному процесі не самостійно, а в складі делегацій своїх кіріархальних Церков», — розповів Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.

Далі у своїй доповіді Святіший Патріарх Кирил згадав про те, що процес підготовки до Собору був продовжений на підготовчих комісіях і, в 2009 році, на Четвертому Всеправославноій передсоборній нараді. «У березні 2014 року я взяв участь у минулому в Стамбулі Зібранні Предстоятелів Помісних Православних Церков, підсумком якого стало прийняття рішення про скликання Всеправославного Собору в 2016 році, “якщо не перешкодять тому непередбачені обставини”, — зазначив Його Святість.

Передбачалося, що за обмежений час будуть активізовані зусилля всіх учасників передсоборного процесу. З цією метою Зібрання Предстоятелів заснувало Спеціальну міжправославну комісію, якій вдалося переглянути три проекти соборних документів та погодити їх у рамках, що відбулася в жовтні минулого року П’ятої Всеправославної передсоборної наради. Це тексти про важливість посту, про відносини Православної Церкви з іншим християнським світом і про порядок проголошення церковної автономії.

В рамках передсоборного процесу також обговорювалася тема автокефалії та способу її проголошення.

Зборами Предстоятелів Помісних Православних Церков, які пройшли в Шамбезі 21-28 січня 2016 року, були розглянуті, зокрема, проекти документів Всеправославного Собору «Місія Православної Церкви в сучасному світі», «Таїнство шлюбу та перешкоди до нього», а також інші теми.

Інформаційна служба Архієрейського Собору

Патріарх.ua

Архієрейський Собор РПЦ

Освяченого Архієрейського Собору Руської Православної Церкви
Архієрейського Собору до кліру, чернецтва і всіх вірних чад Руської Православної Церкви
про нагороди Руської Православної Церкви
Освяченого Архієрейського Собору Руської Православної Церкви
Святішого Патріарха Кирила на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви (29 листопада ― 2 грудня 2017 року)
Святішого Патріарха Кирила від імені учасників Архієрейського Собору Президенту Російської Федерації В.В. Путіну
Святішого Патріарха Кирила від імені учасників Архієрейського Собору Президенту Республіки Білорусь А.Г. Лукашенко
Святішого Патріарха Кирила від імені учасників Архієрейського Собору Прем'єр-міністру Республіки Молдова И.Н. Додону
Святішого Патріарха Кирила від імені учасників Архієрейського Собору Президенту Республіки Казахстан Н.А. Назарбаєву
митрополита Київського і всієї України Онуфрія на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви (29 листопада ― 2 грудня 2017 року)
митрополита Крутицького і Коломенського Ювеналія на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви (29 листопада ― 2 грудня 2017 року)
Освяченого Архієрейського Собору Руської Православної Церкви "Про загальноцерковне прославлення ряду місцевошанованих святих"
Документ прийнятий на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви 29 листопада – 2 грудня 2017 року. З огляду на особливий статус широкої автономії Української Православної Церкви, керівний центр якої знаходиться в Києві, Священний Синод представив Архієрейському Собору пропозицію, яка надійшла від Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Онуфрія, виділити в самостійну главу положення Статуту Російської Православної […]
Документ прийнятий на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви 29 листопада – 2 грудня 2017 року. У зв’язку із закінченням терміну повноважень наступних членів Загальноцерковного суду: митрополита Катеринодарського і Кубанського Ісидора (голова), митрополита Володимирського і Суздальського Євлогія, митрополита Брянського і Севського Олександра (секретар), на підставі пункту 1 статті 29 Положення про церковний суд Руської Православної Церкви […]
про монастирі та ченців
Освященного Архієрейського Собору Руської Православної Церкви «Про звернення колишнього митрополита Київського і всієї України Філарета»
Голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон виступив з коментарем у зв’язку з поширенням у ЗМІ некоректної інформації про звернення колишнього митрополита Київського і всієї України Філарета до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирилу і єпископату Російської Православної Церкви від 16 листопада 2017 року. На жаль, агентство «Інтерфакс» в своєму повідомленні […]
Документ прийнятий на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви 29 листопада - 2 грудня 2017 року.
Освяченого Архієрейського Собору Руської Православної Церкви (29 листопада ― 2 грудня 2017 року)

Архів матеріалів:

« Жовтень 2020 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Яндекс.Метрика

© 2010-2020 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язково.
Перейти на мобільну версію