ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наші банери:

Послухати молитви

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

18/07/2020

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам’яті преподобного Сергія Радонезького після Літургії в Троїце-Сергієвій лаврі

18 липня 2020 року, в день знайдення чесних мощів преподобного Сергія, ігумена Радонезького, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію на соборній площі Свято-Троїцької Сергієвої лаври. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до учасників урочистостей із Першосвятительським словом.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Ми сьогодні в дещо незвичній обстановці. Протягом життя кожного з нас, нашого покоління, такої обстановки в день преподобного Сергія, в літнє святкування його пам’яті, ніколи не було, – як і за всю доступну для огляду історію роду людського ніколи не було того, що сьогодні відбувається. Історія знає страшні епідемії, які вражали не тільки окремі народи чи держави, а й цілі континенти. Відома чумна епідемія в Європі, інші епідемії, які вражали жителів тієї чи іншої країни і навіть всього континенту, але ніколи за всю людську історію не було хвороби, яку можна по-справжньому назвати пандемією, тобто тим, що поширюється на весь світ.

Звичайно, у різних фахівців є різні відповіді на те, що з нами відбувається. Але ми як люди віри повинні мати власний погляд на те, що відбувається. Ми знаємо: все, що відбувається, особливо в глобальному масштабі, попускається Господом, а значить Господь попустив, вперше за всю історію, поширення на весь світ смертельно небезпечного захворювання, і це сталося як би на піку людського могутності. Адже ніколи не був такий сильний чоловік: накопичені величезні знання, на їх основі створені нові технології, абсолютно відрізняється від всіх попередніх часів пристрій людського суспільства. Неймовірні досягнення людського розуму привели багатьох до усвідомлення або, краще сказати, до омани щодо повного могутності людини в цьому світі.

Хвороба людської гордині почалася дуже давно і поступово стала не тільки особистим духовним нездужанням, а й стала вражати цілі цивілізації. Людина зайняв в житті суспільства і цивілізації то центральне місце, яке раніше завжди належало Богові. А чому? А тому що, як сказав класик, «людина – це звучить гордо». Але ми знаємо, що Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать (1 Пет. 5: 5). І гріховна людина, ставши в центрі цивілізації, відповідно до свого світогляду і в прямій залежності від свого гріха став влаштовувати людські відносини і власне життя.

А позаяк все це супроводжувалося величезним інтелектуальним розвитком, то гріховність стала небезпечною не тільки для кожної людини, але і для всього роду людського. І ми знаємо, якими страшними руйнівними засобами, здатними погубити весь рід людський, вже сьогодні володіє гріховний людина. Єдине, що утримує людей, – це совість, розуміння того, що неможливо допустити глобальне винищення всієї планети. Але ж яка це крихкий механізм, який утримує людину від найстрашніших злочинів, що можуть призвести до трагічних наслідків для всього людського роду!

Дійсно, інтелектуальну могутність, яке не супроводжувалося і не супроводжується розвитком духу людини, зміцненням моральних основ його буття; прогрес, в результаті якого неймовірні досягнення розуму стали знаряддям в руках гріховного людини, поставили весь рід людський в дуже небезпечне становище. І раптом пандемія, якесь незрозуміле захворювання, і ніхто не може пояснити, звідки воно, чому раптом захворіли люди в усьому світі, чому ми б’ємося і не можемо знайти ліки. А дехто каже, що ліки, навіть якщо воно буде відкрито, необов’язково буде діяти ефективно, тому що цей «розумний» вірус вміє обманювати людини. Він так працює в організмі, він так впливає на його клітини, немов це зле розумна істота. Нещодавно я розмовляв з фахівцем, який сказав: «Дійсно, ніби біс вселився в цей вірус – він хитрує, він сміється над нами, він обманює нас, він керує нами».

У нас, віруючих людей, немає відповіді на питання, що це за вірус. Це не наша справа, цим нехай вчені займаються, але ми повинні зрозуміти, що цей вірус зруйнував гріховне уявлення людини про його повному могутність, про його центральному місці в усій цивілізації. Але якщо так, які висновки потрібно зробити? Якщо пандемія виявила людську слабкість, принаймні на сьогодні, нашу нездатність боротися, то не знак це понад, щоб ми задумалися про життя? Щоб ми зрозуміли: все, що використовується людиною в виправдання його влади, його поведінки, виконаного гордості, – все це може бути відразу зруйновано силою Божою.

Сьогодні дійсно є можливість подумати – тим, хто несе відповідальність за країни, за міжнародні відносини, – як необхідно взаємодіяти, щоб забрати людське зло з міжнародних відносин, щоб люди відчули себе однією сім’єю. Мислителям, філософія, політикам і в першу чергу нам, віруючим, потрібно ще і ще раз переглянути наше ставлення до самих себе, до людини, до його ролі в глобальній історії і зрозуміти, що над усіма нами – Господь.

Може бути, для цього все і почалося: коли людство вирішило практично розпрощатися з вірою і забрати Бога зі свого життя, Господь нагадав всім нам про Свій присутності. І дай Бог, щоб головним уроком з усього, що відбувається, було оновлення віри, щоб віру знайшли ті, хто її втратив або хто її не знайшов.

А ми, віруючі люди? Ми так звикли до своєї віри, яка перетворилася в частину нашого життєвого обряду, ми слідуємо тим чи іншим традиціям і забуваємо, чому вчить нас Євангеліє і якими ми повинні бути насправді. Може, це і для нас дуже важливий сигнал – оновити свою віру, ще і ще раз відкрити Новий Завіт, перечитати його священні сторінки, задати собі питання: «А в якому відношенні я перебуваю до цього Божественного тексту? Що він для мене значить? Як я все це виконую, або я настільки звик, що вже і перестав ставити перед собою ці критичні важливі питання?»

Те, що відбувається з нами, з усім родом людським, як уже сказано, – потурання Боже. Але не до смерті, не до загибелі, але, віримо, до оновлення нашого життя і, по милості Божій, про те молитися треба, до оновлення усього людського роду. Невідомо, чи дасть ще нам коли-небудь Господь таке дивовижне глобальне свідоцтво про Його присутності в світі, як Він дає зараз, через цю скорботу, спонукаючи кожного з нас оновити свою віру і знову усвідомити, що саме Господь – Цар історії, Він – Творець життя, Його промислом управляється світ.

Тому не зі страхом, не з скорботою, але з оновленою вірою ми повинні сприймати тяготи, які обумовлені поширенням цього страшного захворювання. Ми дійсно повинні стати іншими, і я намагаюся сказати про це так голосно, щоб мене почули всі – і віруючі, і невіруючі, і православні, і неправославні. Це дійсно шанс для роду людського змінити себе, щоб знову знайти благовоління Боже, а разом з цим благоволінням – і нове життя, яка б зробили ви за Божим законом.

Молитвами святого преподобного Сергія Радонезького, пам’ять якого ми сьогодні здійснюємо, молитвами всіх угодників Божих, в землі нашої просіяли, нехай допоможе нам Господь витягти важливі уроки з того, що відбувається, оновити свою віру і знову і знову знайти здатність і бажання жити за законом Божим. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

Патріарша проповідь в тиждень 23-ій по П'ятидесятниці після Літургії в Олександро-Невському скиту

Патріарша проповідь в тиждень 23-ій по П’ятидесятниці після Літургії в Олександро-Невському скиту

15 листопада 2020 року, в тиждень 23-ій по П'ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в ... подробнее...>>
Патріарша проповідь в тиждень 22-ий по П'ятидесятниці після Літургії в Олександро-Невському скиту

Патріарша проповідь в тиждень 22-ий по П’ятидесятниці після Літургії в Олександро-Невському скиту

8 листопада 2020 року, в тиждень 22-ю по П'ятидесятниці, день пам'яті великомученика Дмитрія Солунського, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі ... подробнее...>>
Патріарша проповідь у свято Казанської ікони Божої Матері після Літургії в Олександро-Невському скиту

Патріарша проповідь у свято Казанської ікони Божої Матері після Літургії в Олександро-Невському скиту

4 листопада 2020 року, в свято Казанської ікони Божої Матері, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію ... подробнее...>>
Патріарша проповідь у свято Покрови Пресвятої Богородиці після Літургії в Олександро-Невському скиту

Патріарша проповідь у свято Покрови Пресвятої Богородиці після Літургії в Олександро-Невському скиту

14 жовтня 2020 року, в свято Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі ... подробнее...>>
Патріарша проповідь в день пам'яті преподобного Сергія Радонезького

Патріарша проповідь в день пам’яті преподобного Сергія Радонезького

8 жовтня 2020 року, в день преставлення преподобного Сергія, ігумена Радонезького, чудотворця, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив ... подробнее...>>

Архів матеріалів:

« Листопад 2020 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Яндекс.Метрика

© 2010-2020 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язково.
Перейти на мобільну версію