ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Ссылки:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наши банеры:

Послушать молитвы

Архієрейський Собор Руської Православної Церкви

Доклад

Блаженніший митрополит Київський і всієї України Онуфрій виступив з доповіддю на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви (29 листопада – 2 грудня 2017 року).

Ваша Святосте!

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства!

З милості Божої, в період часу після проведення попереднього Архієрейського Собору Руської Православної Церкви, Українська Православна Церква, в єдності єпископату, духовенства, чернецтва та мирян, продовжувала здійснювати Своє богозаповідане спасительне служіння. Незважаючи на складності, зумовлені тривалим на Сході України збройним конфліктом, а також спробами деяких сил спровокувати міжконфесійне протистояння, наша свята Церква здійснює свою рятівну місію.

Ми смиренно дякуємо Богові, свого Творця, за ті скорботи і випробування, якими Він нас відвідує і які свідчать про те, що Божественна любов не відкидає нас, грішних, але милостиво представляє нам можливості для нашого зростання в християнських чеснотах.

Здійснюючи посильний подвиг над своїм особистим духовним очищенням, ми молимося про примирення ворогуючих, допомагаємо потребуючим і закликаємо до духовно-етичного оновлення все наше суспільство.

Статистичні дані та найбільш важливі події в житті Української Православної Церкви

Українська Православна Церква складається з 53-х єпархій, служіння в яких здійснюють 85 архієреїв: 52 єпархіальних та 33 вікарних. 7 Преосвященних архіпастирів знаходяться на спокої. У міжсоборний період в Українській Православній Церкві було скоєно 5 архієрейських хіротоній. Єпископат поповнився чотирма вікаріями Київської Митрополії та вікарієм Чернівецько-Буковинської єпархії.

У зв’язку з перейменуванням м. Дніпродзержинськ на р. Кам’янське, Дніпродзержинська єпархія змінила свою назву на «Каменська», а титул єпархіального архієрея «Дніпродзержинський і Царичанський» змінився на «Каменський та Царичанський».

У 2017 році відійшли до Господа перебував на спокої Преосвященний митрополит Нифонт (Солодуха), Преосвященний митрополит Ніжинський і Прилуцький Іриней (Семко) і Преосвященний архієпископ Білогородський Миколай (Грох), вікарій Київської Митрополії. Нехай Господь упокоїть їх душі в оселях праведних!

В даний час в Українській Православній Церкві налічується 12 069 парафій. У них звершують служіння 12 283 священнослужителя, з яких 11 312 – священики і 971 – диякони. На території України діє 251 монастирів. Послух у святих обителях несуть 4 412 ченців – 1685 іноків та монахів, а також 2727 черниць та інокинь. У сімнадцяти духовних навчальних закладах нашої Церкви на денному відділенні навчається 1 429 студентів.

В оглядовий період часу рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви був зарахований до лику Святих монах Іоанн Святогорець (Вишенський). До лику місцевошанованих святих, в межах Київської єпархії, були зараховані: митрополит Київський і Галицький Іоанникій (Руднєв) і преподобний Вассіан Сліпий (Балашевич). Також для місцевого шанування в межах Київської єпархії була прославлена ​​новоявлена ​​ікона Божої Матері «Володимирська-Десятинна».

До числа найбільш важливих слід віднести наступні рішення Священного Синоду УПЦ:

1) У 2016 році в Україні був прийнятий Закон про заснування інституту наставництва над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Українська Православна Церква, підкреслюючи важливість і актуальність роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, відгукнулася на цю ініціативу, з метою надання духовної підтримки дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування. В даний час ведеться робота з підготовки Церковної Концепції про наставництво над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

2) З огляду на важливість взаємодії Української Православної Церкви зі Збройними Силами України, Навчальним комітетом розроблений курс по духовно-пастирському окормленні військовослужбовців Збройних сил України, з урахуванням місцевої специфіки. Новий курс виданий під назвою «Духовно-пастирська опіка військовослужбовців і капеланство» і вже вводиться в освітні програми наших Духовних шкіл. Мета курсу – ознайомлення студентів і вихованців духовних навчальних закладів УПЦ з військового капеланства, госпітальних капеланств і капеланства в тюрмах.

Необхідно відзначити, що міжсоборний період в житті Української Православної Церкви був насичений багатьма важливими подіями.

Так, в 2016 році на загальноцерковному рівні відбулося святкування 1000-річчя давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон. В рамках святкування ювілею офіційна делегація Української Православної Церкви на чолі з Предстоятелем в період з 21 по 23 червня відвідала святу Гору Афон. В ході візиту в скиту «Ксілургу» Афонського Свято-Пантелеймонівського монастиря був освячений печерний храм на честь засновника чернецтва на Русі – преподобного Антонія Печерського. Кульмінацією святкування ювілею стали урочисті богослужіння в Києві в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира 27 і 28 липня, які відбувалися на Володимирській горці і на площі перед Успенським собором Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. На Божественній літургії відбувся чин прославлення преподобного Іоанна Святогорця (Вишенського), зарахованого раніше до лику Святих Української Православної Церкви.

Окремої згадки заслуговують вже ставші традиційними багатотисячні Хресні ходи з молитвою про мир в Україні. Так, з 3 по 27 липня 2016 року відбувся Всеукраїнський хресний хід світу, любові і молитви за Україну, який супроводжували особливо шановані чудотворні ікони Божої Матері – «Почаївська» та «Святогірська». Цей Хресний хід молитовно об’єднав Україну, оскільки майже одночасно почався з Святогірської Лаври, на Сході України, і Почаївської Лаври, на Заході України. Хресна хода пройшла близько 1 200 км по території 12-ти єпархій нашої Церкви. За приблизними підрахунками, на різних відрізках шляху Хресної ходи, в ньому взяло участь близько 500 тисяч осіб.

Східна і західна частина Всеукраїнського хресного ходу об’єдналися в Києві 27 липня 2016 року, на Володимирській горці, звідки, після традиційного молебню, попрямували центральними вулицями столиці в Києво-Печерську Лавру, де були здійснені урочисті богослужіння. Тільки в одному Києві у Хресній ході взяли участь понад 80 тисяч осіб і близько 20 тисяч віруючих зустрічало його біля Лаври. Крім «Почаївської» і «Святогірської» ікон Божої Матері, від Володимирської горки до Києво-Печерської Лаври з Хресним ходом пройшли і інші шановані чудотворні ікони з різних куточків України.

Знаковим у 2017 році стало святкування 25-річчя Харківського Архієрейського Собору Української Православної Церкви, на якому, в 1992 році, Предстоятелем УПЦ було обрано вікопомний Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан). 27 і 28 травня 2017 року Харкові і Києві відбулися святкові богослужіння. Також, 27 травня, на території Свято-Покровського чоловічого монастиря м. Харкова, в історичній будівлі, де в 1992 році відбувся Харківський Архієрейський Собор, було проведено засідання Священного Синоду Української Православної Церкви. Священний Синод підкреслив історичне значення Харківського Архієрейського Собору, а також своєчасність і важливість прийнятих на ньому рішень. Відзначив мужність і стійкість архієреїв, які взяли участь в Харківському Архієрейському соборі і соборним розумом зберегли принципи соборності і канонічності Української Православної Церкви. Крім того, Синод звернувся з Посланням до єпископату, духовенству, чернецтву і мирянам, в якому була підкреслена важлива роль Української Православної Церкви в збереженні і зміцненні єдності Українського суспільства – суспільства, що складається з людей різних національностей, культур і політичних поглядів.

У червні-липні 2017 року, в рамках святкування ювілею 25-річчя Харківського Архієрейського Собору, у всіх єпархіях Української Православної Церкви пройшли багатотисячні Хресні ходи. Хресні ходи в єпархіях УПЦ супроводжували новоявлені святині з усієї України, які є живими свідками благодатність нашої Церкви. 27 липня, напередодні дня пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, учасники єпархіальних Хрещених ходів, а також святині, що супроводжували їх, прибули до Києва для участі в традиційному молебні на Володимирській горці та Хресній ході в Києво-Печерську Лавру. Особливістю Хресного ходу в Києві стала участь в ньому численних паломників з країн ближнього і далекого зарубіжжя. За приблизними підрахунками участь у Хресній ході в Києві взяло близько 100 тисяч чоловік.

Незважаючи на погрози, перешкоди, залякування, а також відверту брехню засобів масової інформації, Хресні ходи, з молитвою про Україну, стали безцінним досвідом і унікальним прикладом молитовного єднання православних українців з усіх регіонів країни.

Українська Православна Церква та українське суспільство

З 2014 року не вщухає збройний конфлікт на Сході України. За весь час протистояння загинули десятки тисяч людей, серед яких є мирне населення і навіть діти. Багато назавжди залишилися сиротами, без годувальників, без засобів до існування, а також стали вимушеними переселенцями.

У зоні бойових дій продовжує залишатися 5 єпархій Української Православної Церкви (Донецька, Горлівська, Сєвєродонецька, Луганська і Ровеньківська). Єпископат, духовенство та чернецтво цих єпархій заслуговують слів особливої ​​подяки за своє жертовне служіння, а миряни – за тверде стояння в Православній Вірі і збереження церковної єдності.

Українська Православна Церква не перестає закликати всіх до миру і злагоди, послідовно виступаючи за суверенітет, незалежність і цілісність Української Держави. У всіх храмах і монастирях УПЦ, на кожному богослужінні, підносяться молитви про мир в Україні. Наша Церква завжди підкреслювала і підкреслює, що ми залишаємося осторонь від політики і допомагаємо всім, хто потребує нашої допомоги, в першу чергу, пораненим, вимушеним переселенцям і мирному населенню в зоні конфлікту. Це вже приносить свої благодатні плоди. Ми твердо віримо, що, по молитвам Пресвятої Владичиці Богородиці і всіх Святих, в землі нашої просіяли, конфлікт скоро припиниться, і Українська Православна Церква стане силою, здатною за допомогою благодаті Святого Духа примирити і об’єднати розрізнене Українське суспільство.

Хотів би сказати кілька слів про благодійну та соціальну діяльність Української Православної Церкви.

Синодальним відділом з соціально-гуманітарних питань, а також єпархіями Української Православної Церкви було зібрано і відправлено в зону бойових дій близько 600 тон гуманітарної допомоги. Крім цього, продовжується співпраця з міжнародними і українськими благодійними організаціями. Так, з лютого 2015 року реалізується гуманітарна програма «Місія милосердя і примирення» з надання адресної допомоги жителям Донецької і Луганської областей, через громади православних храмів. Це: надання екстреної духовної допомоги мирним жителям сходу України, збір і адресна доставка гуманітарної допомоги постраждалим, а також організація і функціонування центрів гуманітарної допомоги, накопичувальних складів і благодійних їдалень.

Крім матеріальної допомоги, також постійно здійснюється і пастирська опіка. У єпархіях Української Православної Церкви діють центри духовної підтримки і реабілітації учасників бойових дій на Сході України, мирних жителів, які постраждали від наслідків військових дій: ведеться робота по їх психологічної реабілітації.

Миротворча діяльність Української Православної Церкви проявляється також у наданні допомоги у звільненні полонених військовослужбовців, які перебувають на непідконтрольних Україні територіях. За останній час, не дивлячись на великі труднощі, зусиллями УПЦ було звільнено кілька військовослужбовців. 18 грудня 2016 року, за особистого сприяння Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, відбулася передача українського військовослужбовця Тараса Колодія, який з 2014 року перебував у полоні. У зв’язку з цим, від імені всієї УПЦ і себе особисто, а також матерів звільнених українських військовослужбовців, висловлюємо подяку Вашій Святості за участь в цьому складному, але дуже важливому для нас процесі.

На наш превеликий жаль, не подоланим залишається розкол в Українському Православ’ї. Складна соціально-політична обстановка в нашій країні привела до ще більшого погіршення взаємин між нашою Церквою і тими, хто ухилився в розкол. Деякі недобросовісні політики грають на цьому і штучно розпалюють між православними віруючими вогонь взаємної ворожнечі, заробляючи на цьому собі політичні дивіденди. Ми з любов’ю нагадуємо і просимо таких політиків не втручатися в Церква зі своїми ідеями, навіть якщо вони їм здаються найсвітлішими і благородними, бо Церква живе ідеями Христа, а не ідеями людей. Ідеї, або як ми їх називаємо духовною мовою, – заповіді Христа, – вищі і кращі найсвітліших заповідей людських, бо перші несуть в собі життя, а другі – смерть.

На жаль, нас мало хто чує, але ми не сумуємо і говоримо, бо знаємо, що ми – священики, будемо судимі від Бога за те – говорили ми про це чи ні, а політики за те – слухали чи відповідають вони тому, про що їм нагадували чи ні.

Останнім часом погіршилася релігійна обстановка в Івано-Франківській єпархії. З жовтня 2017 року Івано-Франківської єпархії окремі представники Української Греко-Католицької Церкви, які називають себе капеланами цієї Церкви, шляхом застосування грубої фізичної сили, почали відбирати храми у наших громад.

Так, 17 жовтня, представники УГКЦ зрізали замки Благовіщенського храму Української Православної Церкви в м. Коломия Івано-Франківської області та за підтримки воєнізованих угруповань вчинили спробу рейдерського захоплення храму. Після чого будівля храму було опечатано. 4 жовтня Івано-Франківський окружний адміністративний суд виправдав нашу громаду, встановивши факт законності користування Благовещенским храмом нашої громадою.

Однак, 22 жовтня, невідомі в балаклавах на чолі зі священнослужителями, що називають себе капеланами УГКЦ, застосовуючи грубу силу, не дали парафіянам Благовіщенського храму підійти до свого храму і відслужити там молебень. На відео, опублікованому Івано-Франківською єпархією, зафіксовано, що наших парафіян грубо ображали і навіть били. Один з активних організаторів беззаконь капелан УГКЦ Микола Мединський наносив православним удари кулаками, називаючи вірних УПЦ «біомасою» і «московськими свинями». І ще кілька храмів переживають таку ж трагедію.

Незважаючи на це, єпископат, духовенство та вірні нашої Церкви у всіх проблемних регіонах продовжують зберігати чистоту святої православної віри і стояти на справді Євангельської позиції – не відповідати злом на зло.

Слід зауважити, що в багатьох населених пунктах релігійні громади, позбавлені своїх храмів, приступили до будівництва нових. Таке добре починання стало можливим завдяки акції «Крапля світу», ініційованої Благодійним фондом «Фавор» і отримав благословення Священного Синоду Української Православної Церкви. Станом на сьогоднішній день побудовано 3 нових храму в Рівненській, Волинській і Тернопільській областях. На стадії збору коштів та будівництва знаходяться ще кілька храмів в проблемних регіонах на Заході України.

Всі вищеназвані труднощі не заважають Українській Православній Церкві залишатися найчисленнішою конфесією України, яка об’єднує людей різних національностей, політичних поглядів і культур. Однак, останнім часом активізувалися деякі суспільно-політичні сили, які роблять спроби дискредитувати Українську Православну Церкву в очах українського суспільства, спекулюючи її, як вони стверджують, «несамостійним» статусом. Вони ігнорують особливий статус Української Православної Церкви, обумовлений Ухвалою Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 1990 року, і при цьому посилаються на нині діючий Статут Руської Православної Церкви. Тому сьогодні, щоб уникнути подальших спекуляцій, спрямованих на підрив авторитету Української Православної Церкви в очах мільйонів українців, представляється необхідним підкреслити особливий статус Української Православної Церкви, виділивши його в Статуті Руської Православної Церкви.

В діючому Статуті Руської Православної Церкви статус Української Православної Церкви прописаний в пункті 18 Глави XI під назвою «Самокеровані Церкви».

З огляду на те, що вказаний пункт 18 Глави XI Статуту РПЦ не в повній мірі відображає Визначення Архієрейського Собору Руської Православної Церкви 1990 року про надання Українській Православній Церкві незалежність і самостійність в її управлінні, пропонується в діючий Статут РПЦ внести наступні зміни:

  1. Пункт 18 Глави XI «Самокеровані Церкви» Статуту Російської Православної Церкви виділити в окрему Главу Статуту РПЦ під назвою «Українська Православна Церква», помістивши її після Глави IX «Церковний суд».

Справа в тому, що, згідно з «Визначенням Ювілейного Архієрейського Собору про Українську Православну Церкву» 2000 року, пункти 4, 8 і 9 Глави VIII Статуту Російської Православної Церкви, прийнятого у 2000 році, до Української Православної Церкви не належать. У нинішньому Статуті РПЦ – це пункти 4, 8 і 9 Глави XI. Згідно з цим «Визначенню», в питаннях, передбачених цими пунктами (обрання Предстоятеля, освіту і скасування єпархій, а також обрання архієреїв), Українська Православна Церква повинна керуватися нормами Грамоти Патріарха Московського і всієї Русі 1990 року.

Крім цього, Українська Православна Церква не вказана в списку самокерованих Церков у пункті 16 Глави XI нині діючого Статуту РПЦ (там вказані Латвійська Православна Церква; Православна Церква Молдови; Естонська Православна Церква).

Таким чином, з огляду на вищевказані причини, що виділяють Українську Православну Церкву в ряду зазначених в Статуті РПЦ самоврядних і автономних Церков, які входять до складу Московського Патріархату, а також у зв’язку з зазначенням в Статуті РПЦ особливого статусу Української Православної Церкви «з правами широкої автономії» (п. 18, Гл. XI), вважається доречним виділити для УПЦ окрему главу в Статуті РПЦ.

  1. До пропонованої Главі під назвою «Українська Православна Церква» необхідно віднести наступні положення:

1) Українській Православній Церкві надано незалежність і самостійність в її управлінні, згідно Визначенню Архієрейського Собору Руської Православної Церкви, що відбувся 25-27 жовтня 1990 року.

2) Українська Православна Церква є незалежною і самостійною в своєму управлінні з правами широкої автономії.

3) У своєму житті і діяльності Українська Православна Церква керується Ухвалою Архієрейського Собору Руської Православної Церкви про Українську Православну Церкву 1990 року, Грамотою Патріарха Московського і всієї Русі 1990 року і Статутом про управління Української Православної Церкви.

З огляду на особливу важливість даного питання для Української Православної Церкви, просимо Ваше Святосте і Собор Преосвященним архіпастирям підтримати дану ініціативу і внести до Статуту Руської Православної Церкви вище запропоновані пункти.

Українська Православна Церква та Українська держава

Взаємовідносини Української Православної Церкви з Українською державою можна охарактеризувати як непрості.

Українська Православна Церква, в рамках Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, взаємодіє з різними гілками та органами державної влади в частині вирішення питань, що стосуються діяльності релігійних організацій. Зокрема, станом на сьогодні, у Верховній Раді України знаходяться дванадцять законопроектів, що стосуються суспільної моралі та діяльності релігійних організацій. Серед них до позитивних можна віднести наступні законопроекти: № 6747 (щодо права лікаря на відмову від аборту з міркувань совісті); № 6696 (про скасування вимог обов’язкової перереєстрації релігійних організацій як умови збереження неприбутковості) і № 6642 (щодо спрощення оформлення документів при реєстрації релігійних організацій).

До негативних необхідно віднести наступні законопроекти: № 4128 (щодо зміни релігійними громадами своєї підпорядкованості); № 4511 (про встановлення особливого статусу для релігійних організацій) та № 5309 (щодо назви релігійних організацій, що входять в структуру релігійної організації, керівний центр якої знаходиться в державі, визнаному державою-агресором). Ці законопроекти не проходили громадських обговорень і є дискримінаційними, бо істотно звужують права релігійних організацій та передбачають втручання в їх діяльність. Крім того, за деякими з них є експертні висновки, згідно з якими вони суперечать нормам міжнародного права і Конституції України.

З огляду на дискримінаційний характер по відношенню до Української Православної Церкви, можливість прийняття зазначених законопроектів викликало серйозну стурбованість серед вірних нашої Церкви. На нашу адресу надійшло понад трьохсот тисяч підписів на захист УПЦ. У зв’язку з цим, 18 травня 2017 року Києві, на площі перед Верховною Радою, понад 10 тисяч віруючих нашої Церкви провели молитовне стояння і просили депутатів не приймати антицерковні законопроекти № 4128 і № 4511. Ці законопроекти, в разі їх прийняття, узаконять схеми рейдерського захоплення храмів УПЦ, порушать принцип автономності, право на свободу віросповідання, приведуть до дискримінації віруючих громадян України за релігійною ознакою. В цей же день було направлено звернення до депутатів з проханням не приймати ці дискримінаційні законопроекти.

Українська Православна Церква неодноразово наголошувала небезпека цих законопроектів, які мають не тільки антицерковний, але і антидержавний і антинародний характер, і їх прийняття може призвести до релігійної ворожнечі, кровопролиття на релігійному ґрунті, дискримінації та порушення свободи совісті та віросповідання.

З приємністю слід відзначити, що Президент України в своєму щорічному посланні до Верховної Ради в 2017 році, щодо законопроектів, запевнив, що не підпише законопроект, в якому пропонується погоджувати кандидатури духовенства з державними органами.

Чи не могло не викликати стурбованість прийняття 16 червня 2016 року Верховною Радою України Постанови № 4793 «Про звернення Верховної Ради до Константинопольського Патріарха Варфоломія про надання автокефалії Православної Церкви в Україні». У свою чергу, єпископат Української Православної Церкви звернувся до голови Верховної Ради України і депутатам Верховної Ради України з проханням не втручатися у внутрішні справи Церкви, оскільки дане звернення є порушенням українського законодавства, згідно з яким Церква відокремлена від держави, а держава від Церкви.

Однією з гострих залишається проблема не реєстрації статутів релігійних організацій Української Православної Церкви. З грудня 2014 року по травень 2015 року в Міністерство культури України були представлені на реєстрацію тринадцять статутів: 3 статуту єпархіальних управлінь; 2 статуту синодальних відділів; 8 статутів монастирів. Усні зауваження представників Мінкультури були враховані і усунені в строк до 15 липня 2015 року, проте статути так і не зареєстрували.

Мінкультури знову заявляє, що статути релігійних організацій УПЦ не реєструються, тому що не відповідають законодавству. Неодноразові наші прохання надати свої зауваження не в усній, а в письмовій формі, у вигляді документа, завіреного підписом будь-якої посадової особи, Міністерство культури досі ігнорує.

Чи не реєстрація статутів привела до порушення прав релігійних організацій Української Православної Церкви, в результаті чого вони позбавлені можливості повноцінно здійснювати свою статутну діяльність. У зв’язку з цим Українська Православна Церква змушена була звернутися до суду для захисту своїх прав. Судовий процес ще не завершений, але ми віримо і сподіваємося що, як сказав Премудрий Соломон, – і це пройде.

Необхідно відзначити і позитивні моменти законодавчої діяльності. Вони, в першу чергу, стосуються ліцензування та акредитації освітніх програм за спеціальністю Богослов’я та налагодження процесу визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені і вчені звання, виданих вищими духовними навчальними закладами. Також слід позитивно оцінити прийняття Верховною Радою України Закону № 1667, що передбачає зміни до Податкового кодексу України в частині усунення неточностей щодо збереження некомерційного статусу для релігійних організацій. Згідно з цим законом, релігійні організації можуть і надалі використовувати пожертвування для благодійної діяльності, гуманітарної допомоги, милосердя, а також іншої діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, без загрози втрати статусу неприбутковості.

Також слід вказати, що рішенням Конституційного суду України від 8 вересня 2016 визнано неконституційним вимога частини п’ятої статті 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо завчасного сповіщення місцевої влади на проведення публічних богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій.

Таким чином, незважаючи на ряд проблем і викликів, які сьогодні стоять перед Українською Православною Церквою в її відношенні з державною владою в Україні, сьогодні є цілий ряд позитивних тенденцій, за що ми дякуємо Богові.

Необхідно висвітлити ще одне важливе питання, який протягом останніх декількох років викликає занепокоєння у багатьох віруючих нашої Церкви. Це занепокоєння викликано впровадженням в Україні біометричних документів і відсутністю альтернативи в отриманні паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм (чіпом). У зв’язку з цим, на адресу Священного Синоду та Предстоятеля Української Православної Церкви надходять численні звернення громадян України, в яких вони висловлюють свою глибоку стурбованість з цього приводу. За останні півроку кількість подібних звернень значно збільшилася.

У своїх численних зверненнях віруючі Української Православної Церкви, через свої релігійні переконання, висловлюють небажання отримувати паспорт у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Священний Синод Української Православної Церкви неодноразово звертався до вищої державної влади з проханням врахувати необхідність принципу добровільності і альтернативності при прийнятті будь-яких ідентифікаторів, що передбачає можливість вибору традиційних методів посвідчення особи.

У відповідь на звернення Священного Синоду УПЦ Міграційна служба України направила роз’яснення про введення в обіг паспортів громадянина України, що містять електронні чіпи. Так, зокрема, в листі міграційного відомства зазначається, що паперові паспорти всіх видів будуть діяти до терміну завершення їх дії, однак, при отриманні нових паспортів з 14-річного віку, при втраті або продовження дії паспорта, державні органи будуть видавати тільки пластикові карти з електронним носієм. Таким чином, згідно з цим роз’ясненням, альтернативність для віруючих, які не бажають брати електронні ідентифікатори особистості, не передбачено.

Висновок

Таке було життя Української Православної Церкви в період часу після попереднього Архієрейського Собору Руської Православної Церкви. Незважаючи на соціально-політичні потрясіння, які тривають в нашій країні, в бутті нашої Святої Церкви є багато позитивних факторів: прославляються нові святі Угодники Божі, відкриваються нові чернечі Обителі, будуються нові храми, відбуваються рукоположення в священний сан. Це свідчить про те, що наша Свята Церква, зміцнююча і водима благодаттю Святого Духа, жива і з уклінним вдячністю до свого Творця і Главі здійснює своє земне хрестоносіння.

Інформаційна служба Архієрейського Собору

Патріарх.ua

Архієрейський Собор РПЦ

Освяченого Архієрейського Собору Руської Православної Церкви
Архієрейського Собору до кліру, чернецтва і всіх вірних чад Руської Православної Церкви
про нагороди Руської Православної Церкви
Освяченого Архієрейського Собору Руської Православної Церкви
Святішого Патріарха Кирила на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви (29 листопада ― 2 грудня 2017 року)
Святішого Патріарха Кирила від імені учасників Архієрейського Собору Президенту Російської Федерації В.В. Путіну
Святішого Патріарха Кирила від імені учасників Архієрейського Собору Президенту Республіки Білорусь А.Г. Лукашенко
Святішого Патріарха Кирила від імені учасників Архієрейського Собору Прем'єр-міністру Республіки Молдова И.Н. Додону
Святішого Патріарха Кирила від імені учасників Архієрейського Собору Президенту Республіки Казахстан Н.А. Назарбаєву
митрополита Київського і всієї України Онуфрія на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви (29 листопада ― 2 грудня 2017 року)
митрополита Крутицького і Коломенського Ювеналія на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви (29 листопада ― 2 грудня 2017 року)
Освяченого Архієрейського Собору Руської Православної Церкви "Про загальноцерковне прославлення ряду місцевошанованих святих"
Документ прийнятий на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви 29 листопада – 2 грудня 2017 року. З огляду на особливий статус широкої автономії Української Православної Церкви, керівний центр якої знаходиться в Києві, Священний Синод представив Архієрейському Собору пропозицію, яка надійшла від Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Онуфрія, виділити в самостійну главу положення Статуту Російської Православної […]
Документ прийнятий на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви 29 листопада – 2 грудня 2017 року. У зв’язку із закінченням терміну повноважень наступних членів Загальноцерковного суду: митрополита Катеринодарського і Кубанського Ісидора (голова), митрополита Володимирського і Суздальського Євлогія, митрополита Брянського і Севського Олександра (секретар), на підставі пункту 1 статті 29 Положення про церковний суд Руської Православної Церкви […]
про монастирі та ченців
Освященного Архієрейського Собору Руської Православної Церкви «Про звернення колишнього митрополита Київського і всієї України Філарета»
Голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон виступив з коментарем у зв’язку з поширенням у ЗМІ некоректної інформації про звернення колишнього митрополита Київського і всієї України Філарета до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирилу і єпископату Російської Православної Церкви від 16 листопада 2017 року. На жаль, агентство «Інтерфакс» в своєму повідомленні […]
Документ прийнятий на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви 29 листопада – 2 грудня 2017 року. Шлюб є ​​встановлений Богом союз чоловіка і жінки (Бут. 2: 18-24; Мт. 19: 6). За словами апостола Павла, шлюб подібний союзу Христа і Церкви: «Чоловік є глава дружини, як і Христос глава Церкви, і Він же Спаситель тіла. Але як […]
Освяченого Архієрейського Собору Руської Православної Церкви (29 листопада ― 2 грудня 2017 року)

Архів матеріалів:

« Жовтень 2020 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Яндекс.Метрика

© 2010-2020 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.
Перейти на мобильную версию