ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наші банери:

Послухати молитви

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

19/12/2020

Патріарша проповідь у день пам’яті святителя Миколая Чудотворця

19 грудня 2020 року, в день пам’яті святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Олександро-Невському скиті поблизу Передєлкіна. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Православної Церкви виголосив проповідь.

Сьогодні ми згадуємо дуже важливу дату і важливу подію в житті Вселенської Церкви — день кончини святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, великого чудотворця, який прославився у всьому Всесвіті.

Святитель Миколай жив на початку IV століття, коли гоніння на Церкву припинилися, але розгорілися суперечки про природу Сина Божого. За часів гонінь зовнішні по відношенню до Церкви сили прагнули знищити християнство, дати можливість відродитися язичництву — тобто релігії, яка вчила поклонятися не Богові, а людині, адже язичницькі боги були ніким або не чим іншим, як людьми. На них поширювалися звичайні людські фантазії, їм присвоювалися практично ті ж риси, що й людині: боги грішили, ворогували між собою, в них немов закарбувалася уся скорбота, все розділення людського світу і особливо якесь збочення релігійного почуття людини.

Господь наш Іісус Христос приніс у світ рятівну звістку про Бога, і ця звістка була оголошена Його учнями, апостолами. У перші століття християнської історії, незважаючи на виникаючі то в одному, то в іншому місці спроби внести помилкові, такі, що не відповідають апостольській проповіді вигадки про Бога, Церква їх спокійно, без особливої ​​боротьби відкидала. Але на початку IV століття виникла дуже небезпечна помилка — єресь аріанства. Арій був священиком в Олександрії, чудовим проповідником, людиною освіченою, що володіла гострим розумом і гострим язиком. Його поважали, віддаючи належне його талантам. Але Арій був, очевидно, людиною дуже гордою, як це часто буває у людей здатних, що значно відрізняються від інших, коли голова паморочиться від власних талантів і людина починає думати про себе краще, ніж про всіх інших, і бачить у самому собі якусь винятковість, якусь особливу важливість. Якщо вчасно не відмовитися від цієї помилкової самооцінки, то можна впасти і в гріхи, і в злочини, і ми знаємо, як дуже талановиті люди ставали злочинцями, зокрема, страшними злочинцями, кидали світ у війни і міжусобні сварки.

Ось і олександрійський пресвітер Арій, будучи людиною дуже здатною, не уникнув страшної спокуси. Йому здалося, що вчення про Господа і Спасителя, в Христі Іісусі, прийняте у Вселенській Церкві, недосконале, що в ньому є якась помилка, яку слід неодмінно виправити. У Нікейському Символі віри, який ми і сьогодні читаємо, про Господа і Спасителя, по відношенню до Бога Отця, вживалося і вживається слово «єдиносущний» — як всі ми добре знаємо, по-грецьки «омоусіос», тобто, по суті, Син Божий і Бог Отець — це одне, одна природа.

А ось послідовники Арія вирішили описати це відношення, використавши інше слово — не «єдиносущний», а «подібносущний». Тобто, Христос має природу не божественну, а подібну до божественної. Здавалося б, у чому особлива різниця? А різниця в тому, що якщо Господь Іісус Христос не має єдиної природи з Богом Отцем, то Він і не Бог; якщо Він має природу лише подібну природі Бога Отця, то Христу неможливо іменуватися Богом. Тобто, руйнувалося найважливіше, що містить у собі християнське послання світу — що Бог втілився, що Син Людський є Богом, друга особа Святої Трійці, що має природу, єдиносущну Богові Отцю.

Якщо стати на точку зору Арія, то людину, власне кажучи, спас не Бог, а подібна до Бога істота. Небезпеку цієї помилки добре усвідомили святі отці I Вселенського Собору, і серед них — святитель і чудотворець Миколай, який вступив у суперечку з Арієм, і суперечка ця зайшла так далеко, що святитель вдарив або, як сказано у житії, заушив Арія. Тобто, не знаходячи жодної можливості змусити єретика замовкнути, Миколай наніс йому удар. Він був покараний, але потім отці Вселенського Собору пробачили святителя, усвідомлюючи, що його вчинок відповідав тяжкості духовного і віроучительного злочину, який вчинив Арій. Тому що, якби отці Собору погодилися з Арієм, то, напевно, православне християнство не дожило б до нинішнього дня.

Вчення Арія, яке було подолано на I Вселенському Соборі, певним чином пов’язано і з головною помилкою Нового часу. Філософія Нового часу ставить людину в центр буття. Не Бог (Який, можливо, й існує, але Він поза філософським дискурсом), а людина — в центрі буття; на цьому світогляді будується вся сучасна цивілізація. А яка людина? Просвітлена Духом Святим, святий угодник, зразок моральної і духовної сили? Звичайно ж, ні! У центрі буття — просто грішна людина, з її позитивними і негативними рисами, з її злетами і падіннями, з її святістю і гріховністю.

Дійсно, якби святитель Миколай та інші отці I Вселенського Собору не засудили Арія, то це поширене нині вчення стало б панівним і не залишилося б ні острівця духовної свободи, весь світ був би захоплений цим вченням. А ми знаємо, яку загрозу це вчення сьогодні становить, як воно підриває основи духовного життя, до яких жахливих наслідків призводить, в тому числі до руйнування моральності, до знищення відмінності між гріхом і святістю. Саме з цим хибним розумінням місця людини в бутті пов’язані сьогодні найбільші моральні недуги роду людського. Якщо Бога немає, то все дозволено. Якщо Бога немає, то грішна людина — в центрі буття, і немає жодних стримуючих начал, крім суто людських. Але ж у кожної людини своє розуміння добра і зла. Скільки людей — стільки й умів, і як же може бути обмеженою, з опорою лише на людську думку, дія зла у всесвітньому масштабі? Нездатна людина на вселенський подвиг, при такому величезному різнодумстві.

Святитель і чудотворець Миколай побачив цю жахливу небезпеку в проповіді Арія, і його мужній вчинок призвів до того, що I Вселенський Собор засудив аріанство. Христос не подібний до Бога, Він — єдиносущний Йому. Бог Отець і Спаситель мають одну Божественну природу, і нас врятувала не людина силою свого розуму або силою своєї влади, а нас врятував від гріха Сам Бог у Сині Своєму Іісусові Христі, що мав як Божественну, так і людську природу.

Великий подвиг святителя і чудотворця Миколая допоміг ще в IV столітті зупинити дуже небезпечний філософськи, а в той час вже забарвлений і в богословські відтінки, розвиток людської думки. Півтори тисячі років по тому в людській історії вийшло так, що Бог став витіснятися з життя роду людського, місце Бога почала займати сама людина. Але завдяки подвигу святителя Миколая та інших отців I Вселенського Собору цієї трагедії в IV столітті вдалося уникнути, і зараз, завдяки догматам I Вселенського Собору, подвигам отців Нікейських, святителя і чудотворця Миколая і ми з вами живемо в світі, де в центрі — Бог. Ми — це Церква Христова, яка непохитно сповідує, що саме Бог є Господарем історії і ніхто не може посісти Його місце. І якщо ми віримо, що в центрі — Бог, то це означає, що Його закон, Його заповіді є абсолютною правдою і вимагають від людини жити лише за Божественним словом, бо тільки таке життя може дарувати справжнє щастя і справжню повноту буття.

Святитель і чудотворець Миколай звершив великий подвиг, який неможливо порівняти ні з яким іншим, хоча, звичайно, і згодом багато зупиняли єресі і перешкоджали проникненню до церковного середовища зловмисних і небезпечних віровчень. Але та перемога над аріанством була першою перемогою над смертельною небезпекою, важливою не лише для Церкви, але і для всього роду людського. Тому ми прославляємо святителя і чудотворця Миколая не лише як чудотворця, не тільки як святого, який особливо чує наші молитви, але і як видатного ієрарха, сміливе служіння якого багато в чому запобігло проникненню арійської єресі до церковного середовища, а значить, запобігло деградації християнського життя і багато в чому визначило саму здатність Церкви Христової чинити опір зовнішнім спокусам і помилкам, мужньо сповідувати і зберігати віру в Господа і Спасителя, якою і нині спасаємося, і будемо спасатися до кінця, якщо збережемо цю віру. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

Патріарша проповідь у Неділю за Богоявленням після Літургії в Олександро-Невському скиті

Патріарша проповідь у Неділю за Богоявленням після Літургії в Олександро-Невському скиті

23 січня 2022 року, в Неділю 31-у після П'ятидесятниці, за Богоявленням, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну ... подробнее...>>
Патріарша проповідь у Хрещенський святвечір після Літургії в Олександро-Невському скиту

Патріарша проповідь у Хрещенський святвечір після Літургії в Олександро-Невському скиту

18 січня 2022 року, у навечір'я Богоявлення (Хрещенський святвечір), Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в ... подробнее...>>
Патріарша проповідь у день пам'яті преподобного Серафима Саровського після Літургії в Олександро-Невському скиту

Патріарша проповідь у день пам’яті преподобного Серафима Саровського після Літургії в Олександро-Невському скиту

15 січня 2022 року, в суботу перед Богоявленням, день преставлення (1833) і другого здобуття мощей (1991) преподобного Серафима Саровського, чудотворця, ... подробнее...>>
Патріарша проповідь у Неділю після Різдва Христового після Літургії в Олександро-Невському скиту

Патріарша проповідь у Неділю після Різдва Христового після Літургії в Олександро-Невському скиту

9 січня 2022 року, у Тиждень 29-й після П'ятидесятниці, по Різдву Христовому, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив ... подробнее...>>
Слово Святішого Патріарха Кирила після великої вечірні у свято Різдва Христового

Слово Святішого Патріарха Кирила після великої вечірні у свято Різдва Христового

Увечері 7 січня 2022 року, у свято Різдва Христового, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив велику вечірню у ... подробнее...>>

Архів матеріалів:

« Січень 2022 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Яндекс.Метрика

RSS лента

© 2010-2021 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язково.
Перейти на мобільну версію