ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наші банери:

Послухати молитви

Привітання та звернення Святішого Патріарха Кирила

11/02/2021

Виступ Святішого Патріарха Кирила на засіданні Вищої Церковної Ради 11 лютого 2021 року

11 лютого 2021 року під головуванням Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в дистанційному форматі відбулося засідання Вищої Церковної Ради Руської Православної Церкви. Відкриваючи засідання, Святіший Владика звернувся до учасників зі вступним словом.

Вітаю всіх членів Вищої Церковної Ради!

Ми відкриваємо перший в нинішньому році засідання нашої Ради. На жаль, через епідемію нам не вдалося провести всі засідання, як це планувалося, але сьогодні ми проведемо з вами чергове засідання Вищої Церковної Ради, використовуючи вже відпрацьовану модель дистанційної взаємодії. Сподіваюся, вже найближчим часом, з ласки Божої, ми все-таки повернемося до традиційного способу спілкування, лицем до лиця. Саме з таким спілкуванням часто бувають пов’язані найважливіші і суттєві моменти життя, і цей спосіб спілкування нічим не можливо замінити. Вважаю, кожен з нас, пройшовши через досвід пандемії, пов’язаний з обмеженням можливостей спілкуватися один з одним, ще й ще раз оцінив, що означає бути разом, що означає лицем до лиця обговорювати проблеми, передавати безпосередньо один одному свої думки і свій досвід.

Сьогодні ми проаналізуємо ряд питань церковно-громадської порядку денного. Якщо говорити про церковно-громадський контекст, в якому розвивається наша релігійне життя, то необхідно відзначити все зростаючий вплив Церкви на життя суспільства. Згідно з соціологічними опитуваннями, Церква входить в трійку інститутів, яким суспільство довіряє найбільше. Але якщо збільшується вплив Церкви на суспільство, то зростає і опір цьому впливу. Найчастіше це виражається через соціальні мережі, в яких представлено досить багато матеріалів, спрямованих на зниження рівня довіри до Церкви. Все це дуже логічно: чим сильніша дія, тим сильніше протидія; так  і було протягом всієї історії.

Звичайно, сьогодні немає гонінь, подібних до тих, від яких страждали стародавні християни або наш народ в першій половині ХХ століття. Проте, ніхто не відміняв той факт, що не всі люди, не всі організації з ентузіазмом сприймають зростаючу роль Церкви, в тому числі її присутність в інформаційному просторі. Ось чому, якщо ми тверезо оцінюємо все те, що відбувається в сфері церковно-суспільних відносин, особливо реакцію засобів масової інформації та інтернету на життя Церкви, то розуміємо: не вся критика на адресу Церкви, з якою ми стикаємося, заслуговує на те, щоб до неї прислухатися. Значна частина критики провокується негативним ставленням до самого факту нашого свідоцтва в інформаційному просторі.

Крім того, слід сказати, що виникає все більше і більше центрів впливу на аудиторію, на суспільство. Якщо раніше такими центрами впливу були організації або окремі видатні люди, то сьогодні доступ до інтернету має практично кожен, і природно, що крім визнаних, яскравих представників громадськості, творчої інтелігенції, в інформаційному просторі присутні тисячі і тисячі інших розумних, освічених людей, і дуже часто в обговорення теми Церкви втягується безліч учасників, по-різному відносяться до Церкви, – в тому числі тих, хто володіє даром слова і здатністю до письмового та усного вираження своїх думок. Іншими словами, відкритий інформаційний простір дає Церкві нові можливості, якими ми в тій чи іншій мірі користуємося; але в тому ж інформаційному просторі присутні і інші учасники. Стало бути, нові способи комунікації надають можливості не тільки для церковної проповіді, але і для відповідної негативної реакції на нашу присутність в суспільстві, в інформаційному просторі. Тому ми, браття, повинні залишатися спокійними в тому сенсі, що не відбувається нічого такого, що виходить за межі логічного розвитку подій. Ще раз підкреслю: чим сильніше наше свідоцтво, тим сильніше буде і опір.

Можна сказати і про те, що в сучасному суспільстві реанімуються, на жаль, деякі стереотипи атеїстичної пропаганди, що прийшли з минулого. Це теж природно; але складність ситуації полягає в тому, що не тільки оживають рудименти старої атеїстичної пропаганди, але і виникають нові ідеологічні штампи, породжувані секулярної філософією і секулярним способом життя, які часом стають знаряддям боротьби з Церквою.

Цілком очевидно, що в умовах фрагментації суспільної свідомості і медіа велике значення має сьогодні публічна діяльність кожного священика, кожної церковної структури. Протистояти вельми значному поширенню негативу на адресу Церкви в інформаційному просторі досить складно, якщо обмежуватися тільки центральними інформаційними органами Церкви, будь то періодичні видання, телебачення чи радіо. Прямо скажу, що більшу позитивну роль у формуванні реального образу Церкви – сподіваюся, привабливого – грають наші синодальні установи. Хотів би особливо подякувати наш Синодальний відділ із церковної благодійності та соціального служіння за активну соціальну діяльність, волонтерську роботу, яка здійснюється в умовах пандемії і дуже доброзичливо сприймається нашим суспільством, що знаходить своє відображення в ЗМІ. Я не випадково відзначив роль нашого соціального відділу, хоча, звичайно, свій внесок вносить практично кожен синодальний відділ. Але найбільший внесок вносять наше духовенство, наш віруючий народ, наші православні активісти.

Розвиваючи християнське свідчення в нинішніх умовах, слід надати особливе значення нашої місії в соціальних мережах. Сьогодні ми будемо про це говорити, але я просто скажу, резюмуючи все, що побачив, відчув, знайомлячись з участю духовенства в соціальних мережах. Дуже непросто дати усереднену оцінку нашої участі в цій сфері діяльності. Нарівні з блискучими прикладами роботи в соціальних мережах та інтернеті ми маємо також досвід дуже невмілого присутності. В результаті на ті чи інші заяви священнослужителів обрушується потужна критика; часом образ священнослужителя, заявлений в інтернет-просторі, не відповідає ідеалу, який сформувався в культурній традиції нашого народу.

Але в будь-якому випадку ми повинні пам’ятати, що духовенство так чи інакше присутнє в цьому просторі, і, думаю, наше завдання полягає в тому, щоб допомогти священнослужителям не робити помилок, утримати їх від тих дій і слів, негативний вплив яких на аудиторію дуже добре помітно всім, крім, на жаль, самих «балакучих голів» в камилавках або клобуках.

Чому це відбувається? Від завищеної самооцінки, яке формується, в тому числі, в нашому церковному середовищі. Адже священик – це той, хто проповідує. Добре чи погано, але він звертається до аудиторії, великої чи малої, його слухають, і в храмі ніхто йому не заперечує. Священик звик говорити ex cathedra, тобто з кафедри, що ні передбачає дискусії і заперечень. У свідомості священика формується якийсь принцип «я говорю – інші слухають», і тому буває настільки болючою реакція деяких наших священнослужителів на негативні відгуки в інтернеті. Ми повинні пам’ятати, що християнська проповідь, навіть ідеальна, прикладом якої було апостольське слово (не кажучи вже про проповіді недосконалою з культурної, богословської чи естетичної точки зору), завжди зустрічала опір і неприйняття, тому розраховувати виключно на оплески не слід.

І ось ще про що потрібно сказати. Коли Церква вийшла в суспільний простір після довгих років перебування в атеїстичному середовищі, після довгих років мовчання, багато з увагою, з великою довірою слухали слово Церкви, – тому що це було в новинку, тому що це була альтернативна точка зору, тому що це випадало з нав’язливою, обридлої всім ідеологічної системи. Це був дійсно свіжий голос, тому до Церкви прислухалися, надавали будь-які аудиторії, запрошували виступати і перед молоддю, і на телебачення, і на радіо і так далі. Але не можу сказати, що перша хвиля присутності Церкви була абсолютно позитивною. В якомусь сенсі вона дезорієнтувала деяких священнослужителів, які виступали від імені Церкви, – тому що не всі витримали спокусу популярності. А коли популярність почала знижуватися, у деяких стали виникати комплекси, прагнення повернути собі популярність усіма засобами і способами. Хворобливе сприйняття того, що аудиторія скорочується, деколи приводить людей в рясах до не зовсім правильної поведінки, в тому числі в інформаційному просторі.

І ось ще якої теми хотілося б торкнутися. Все, що ми говоримо як служителі Церкви, будь то в храмі або в якихось аудиторіях, все, що ми адресуємо людям через інформаційний простір, має мати тільки одну мету – порятунок людей. Тому ми повинні зберігати якесь неспання і здатність критично оцінювати свої слова, в тому числі з точки зору можливого впливу на духовний стан нашої аудиторії. Коли священнослужитель стає активним учасником запеклих суперечок на суспільно-політичні теми, коли він втрачає розуміння того, на чому повинен бути зроблений акцент в його зверненні до людей, і перетворюється в політичного коментатора, він приносить більше шкоди, ніж користі.

Ще й ще раз хотів би сказати про те, що наша соціальна концепція досі не застаріла; зокрема, чи не застаріли сформульовані в ній принципи участі Церкви в політичному процесі. Думаю, сьогодні ми повинні особливо берегти ці принципи і зберігати якусь надмірним, не втягуватися в політичні дискусії, а якщо така необхідність виникає, то лише для того щоб захистити духовні і моральні основи людського життя. Якщо ж ми починаємо давати політичні оцінки цих подій, то робимо велику помилку. Не треба вважати, що наш обов’язок – підхоплювати модні тенденції, дотримуватися більш популярною в певних колах, наприклад, серед міської інтелігенції, точки зору. Наше завдання полягає в тому, щоб не допустити ворожнечі між людьми. Виступаючи на одному боці барикади як би від імені Церкви, ми відштовхуємо від Церкви тих, хто по інший бік барикади. А де він, і там – наш народ; і там, і там – наша паства. Тому те, про що я говорю, – це не ухилення від проблеми, не спроба заховати голову в нірку або під крило, не прояв страху, а почуття пастирської відповідальності за наш народ. Церква несе відповідальність за всіх – за правих, за лівих, і ми повинні знаходити правильні слова, які ні в якому разі не повинні розпалювати конфлікт.

Революції початку XX століття мали нас багато чому навчити. Взагалі, покоління духовенства, до якого я належу, було навчено цим досвідом, тому що за віком ми ближче до тих подій, ніж нинішнє молоде покоління. Церква не повинна відмовлятися від пастирської роботи з людьми, які стоять по інший бік конфлікту. Церква не повинна переставати бути і для них Матір’ю. Звичайно, ми не повинні домагатися такого ставлення до Церкви як до Матері за рахунок небезпечних компромісів, тим більш за рахунок зради істини, але ми повинні навчитися нести православну християнську істину в суспільство таким чином, щоб не посилювати поділ, щоб працювати на подолання розділень, а найголовніше – працювати на те, щоб люди прийшли до Христа. Тому що якщо люди прийдуть до Христа, то вони самі подолають ті поділу, які можуть бути небезпечні для їх духовного життя і для життя суспільства.

Мені хотілося сказати все ці слова, бо я щось бачив, щось чув, щось поранило моє серце. І я дуже сподіваюся, що ми всі, усвідомлюючи нашу спільну відповідальність за пастирську роботу з громадянами Росії і не тільки з ними, але і взагалі з нашої паствою, будемо робити все для того, щоб допомагати людям зберегти себе в умовах політичних турбуленцій, не пошкодити свою віру, але, навпаки, зміцнитися у вірі, щоб наша участь дозволило знизити градус конфронтації.

Ще раз хочу сказати: в яку страшну безодню були завалені наша країна і наш народ в результаті конфронтації початку XX століття! Тому, залишаючись самими собою, залишаючись здатними говорити правду, залишаючись тими, хто зобов’язаний зберігати пастирське відношення до подій, ми повинні, мої дорогі брати, усвідомлювати величезну відповідальність Церкви в нинішній час і робити все для того, щоб долалися конфлікти, які сьогодні присутні в нашому суспільстві, щоб люди, які дотримуються різних політичних поглядів, не втрачали здатність жити і працювати разом.

На цьому я закінчу своє вступне слово.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди 30-річчя заснування Адміністрації Президента РФ

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди 30-річчя заснування Адміністрації Президента РФ

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил направив привітання з нагоди 30-річчя від дня заснування Адміністрації Президента Російської Федерації. Керівнику ... подробнее...>>
Патріарше привітання учасникам конференції «Чудотворний Казанський образ Богородиці в долях Росії і світової цивілізації»

Патріарше привітання учасникам конференції «Чудотворний Казанський образ Богородиці в долях Росії і світової цивілізації»

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил направив привітання учасникам конференції «Чудотворний Казанський образ Богородиці в долях Росії і світової ... подробнее...>>
Співчуття Святішого Патріарха Кирила в зв'язку з причинившою загибеллю людей сильною повінню в Бельгії

Співчуття Святішого Патріарха Кирила в зв’язку з причинившою загибеллю людей сильною повінню в Бельгії

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил висловив співчуття Королю бельгійців Філіпу в зв'язку з причинившою загибеллю людей сильною повінню ... подробнее...>>
Співчуття Святішого Патріарха Кирила в зв'язку з спричинившою загибеллю людей сильнию повінню в Німеччині

Співчуття Святішого Патріарха Кирила в зв’язку з спричинившою загибеллю людей сильнию повінню в Німеччині

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил висловив співчуття Федеральному канцлеру Федеративної Республіки Німеччина Ангелі Меркель у зв'язку з спричинившою ... подробнее...>>
Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з кончиною П.М. Мамонова

Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв’язку з кончиною П.М. Мамонова

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил висловив співчуття у зв'язку з кончиною актора і музиканта П.М. Мамонова. О.І. Мамоновій ... подробнее...>>

Архів матеріалів:

« Серпень 2021 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Яндекс.Метрика

RSS лента

© 2010-2021 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язково.
Перейти на мобільну версію