Патріарша проповідь в Неділю 36-ту після П’ятидесятниці

14 лютого 2021, в Неділю 36-ту після П’ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Олександро-Невському скиту біля Передєлкіно. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви виголосив проповідь.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Сьогоднішній день відкриває перед нами шлях підготовки до Святої Чотиридесятниці. Цієї неділі ми чуємо євангельське оповідання про Закхея (Лк. 19: 1-10) – митаря, тобто збирача податей, який ставився до розряду людей зневажаються. Свою посаду Закхей отримав з рук римлян – тих, хто захопив Ізраїль, хто поневолив єврейський народ. Висловлюючись сучасною мовою, Закхей працював на користь окупаційної влади, і волелюбні ізраїльтяни, болісно переживаючи все те, що з ними сталося, то, що язичники захопили владу над народом обраним і над святими місцями, з презирством і обуренням ставилися до тих, хто добровільно служив римській владі, збираючи податі зі свого власного народу. Ось чому в свідомості тодішніх ізраїльтян митарі були нарівні з самими великими грішниками.

Але ось один з цих митарів, Закхей, настільки захотів побачити Спасителя, що, будучи невисокого зросту, вліз на дерево, щоб звідти Його побачити. Сам по собі вчинок – надзвичайний, адже Закхей належав до числа тих, кому дана влада, а дорослі люди, які мають владу, зазвичай по деревам не лазять. Якщо їм потрібно щось побачити, у них є можливість підійти ближче – розштовхати натовп, змусити народ розступитися. Але Закхей заліз на дерево, принижуючи самого себе, тільки для того щоб побачити Спасителя. І Господь, бачачи цей реальний духовний подвиг Закхея – подвиг самознищення, смирення, – каже йому: «Зійди, Закхей, сьогодні Я буду в твоєму домі».

Цей євангельський сюжет багато чому нас вчить напередодні Святої Великої Чотиридесятниці. Він вчить нас тому, що, незважаючи на людські гріхи і навіть злочини, справжнє прагнення до Бога, відображена смиренням і якимось відмовою від самого себе, відкриває дорогу до покаяння і спасіння.

Приклад Закхея – дивовижний приклад. У цій історії все так просто і так несподівано. Всі людські умовності руйнуються силою смирення, і готовність побачити те, що Господь в особистості Своєю приніс світу, спонукає Закхея на цей дивовижний вчинок, з яким Євангеліє знайомить нас саме напередодні Святої Великої Чотиридесятниці, Великого посту, який ми повинні будемо провести таким чином, щоб і смиренність стежити, і віру зміцнити, і в подвигах утримання загартувати свою волю до порятунку.

Молитвами святих угодників Божих, в тому числі тих, кого ми сьогодні згадували, нехай благословить Господь наш життєвий шлях і хай допоможе нам, відмовляючись від самих себе, приносити плоди покаяння.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Патріарх.ua