ГОЛОВНА   Новини   ПРО ПРОЕКТ   РЕДАКЦIЯ   КОНТАКТИ  
Почтовая форма

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Наші банери:

Послухати молитви

Проповіді Святішого Патріарха Кирила

04/11/2021

Патріарша проповідь у свято Казанської ікони Божої Матері після Літургії у Храмі Христа Спасителя

4 листопада 2021 року, у свято Казанської ікони Божої Матері, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію у кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя у Москві. Після богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих з Першосвятительським словом.

В ім’я Отця і Сина та Святого Духа!

Сьогодні ми святкуємо дуже важливу історичну подію, яка увійшла і до церковного календаря. Ми прославляємо Царицю Небесну, Покровительку землі нашої, згадуючи подію, пов’язану з Її чудотворною іконою, що стала одним із найважливіших в історії нашої Вітчизни. Йдеться про найважчий епізод цієї історії, про так званий Смутний час, коли міжусобна лайка, зіткнення інтересів усередині російської держави призвели до того, що практично зникла всіляка влада — і центральна, і на місцях. Руйнувалися вдома, гинули люди, брат повставав на брата, і в цей кривавий хаос поринула вся країна. Не залишилося ні влади, ні війська, було зруйновано всю систему самооборони, люди озлоблені, тож кожен намагався відібрати щось в іншого, скориставшись його слабкістю, збагатитися за чужий рахунок, створити особисте благополуччя, незважаючи на благополуччя ближнього, а отже, ні у що не ставлячи добробут країни та народу…

Ну, а що ж лишилося, якщо все було зруйновано — і влада, і людські стосунки, і оборона, все те, що мала скріпляти наша держава? Залишилося лише одне — віра православна. Не було більше жодної іншої сили — ні політичних партій, ні наукових спільнот, ні армії; не було нічого, на що спираються сьогодні сучасні держави, прагнучи об’єднати народ та зберегти свою цілісність. Смутні часи показали, що в критичні моменти ні людські ідеали, ні державна влада можуть і не впоратися з руйнівними відцентровими силами. Тільки віра православна допомагала тоді людям впізнавати один одного однодумців і усвідомлювати свою спільність. Невипадково ворог, що зайшов не лише до Москви, а й у Кремль, заточив у підвали Чудова монастиря Першосвятителя Церкви нашого Патріарха Єрмогена, мучив його голодом та холодом. Важко собі уявити, як у холодну пору в цих підвалах могла знаходитися людина без теплого одягу, без їжі. Йому готові були принести і теплий одяг, і достатньо їжі, — щоб він закликав наш народ визнати чужоземну владу. Ми знаємо, що цього не сталося, і святитель Єрмоген став священномучеником, який загинув і за віру, і за Батьківщину свою.

Зрештою, що ж допомогло Мініну та Пожарському об’єднати людей? Та в першу чергу заклик захистити віру православну, тому що до Москви увійшли сили, що ставили за мету знищення нашої батьківської віри, і заклик Мініна та Пожарського піти на Москву і був, перш за все, закликом захистити віру. Навколо цього заклику об’єднався народ. Ще раз наголошу: не навколо влади, не навколо збройних сил, не навколо якихось людських прозрінь, які ми сьогодні могли б назвати науковими здобутками, — лише навколо віри православної об’єднався тоді народ, і ми знаємо, що Москва була звільнена, а потім звільнена і вся Росія.

Ми невипадково прославляємо Казанський образ Божої Матері, тому що з цим чином йшли захисники Москви, перед ним уклінно молилися і Мінін, і Пожарський. На дивний образ Богородиці дивилося наше воїнство, у якого, з людської точки зору, було мало шансів вибити ворога з Москви, але ополченці йшли як на смерть, отримавши, безсумнівно, натхнення та силу перед дивним чином Цариці Небесної.

З такими зверненими до Бога щиросердечними, щирими молитвами пов’язані й деякі інші події нашої історії. Ми знаємо, як молитва допомагала у всіх війнах, включаючи останню страшну Велику Вітчизняну війну. Ми знаємо, як щира віра і молитва допомагали ленінградцям, які вмирають від голоду, не здати місто в найважчих умовах страшної блокади. Можна перераховувати й інші приклади, але я хотів би сказати про якийсь збіг історичних подій, пов’язаних із цим днем. З одного боку, це те, про що ми зараз говоримо, — вигнання поляків спочатку з Москви, а потім із Росії. Але через 200 років — як хочете, так і думайте про це, щодня — сталася інша подія. Ви знаєте, що Наполеон у 1812 році увійшов до Москви. Чекав, що до нього прийдуть на уклін — ніхто не прийшов. Сидів у Кремлі, а потім вирішив розграбувати все, що тільки можна, занурити в обози і рушити додому, у свою теплу країну. Але саме цього дня війська під командуванням генерала та отамана Платова та генерала Мілорадовича дали бій ар’єргарду Наполеона та відбили у нього обози з награбованим. Після цього Наполеон не спокійно йшов із Росії, а біг, як злочинець від відплати. Вже не було сил нікого грабувати, Наполеон ноги забирав, а нищівний удар по наполеонівській армії відбувся саме цього дня. Знову, як за 200 років до того в Москві, наша армія і наш народ здобули перемогу, про яку мало хто говорить, але саме перемога над ар’єргардом Наполеона, що залишав Росію, перетворила цей відступ у втечу і призвела до повного розгрому армії супротивника. 200 років відокремлюють одну подію від іншої, але відбулися вони в той самий день. Хтось скаже «випадковість», а ми говоримо «знак». Знак того, що Цариця Небесна, Пречиста Діва Марія молитвами багатостраждального народу нашого перебувала з нами і, сподіваємося, перебуває і сьогодні. Тільки дуже важливо пам’ятати: як під лежачий камінь вода не тече, так і Божа благодать не простягається на тих, хто не бажає цю благодать мати. І якщо ми, як народ, відступимося від віри православної, якщо ми забудемо уроки історії, якщо ми відвернемося від духовного подвигу наших предків, то жодної благодаті над нами не буде.

А небезпек сьогодні не менше, ніж у наполеоновій навалі, — скільки спокус, скільки спокус! Скільки хибних ідеалів, скільки хибних ідолів зводиться перед очима нашого народу, аби лише згорнути його з історичного духовного шляху! Щоб народ відмовився від віри, зрадив своїх предків, щоб він ішов у фарватері, який визначає не він сам, а хтось інший, невідомо для яких цілей!

Сьогоднішній день вчить нас тому, що Покров Пречистої Цариці Небесної дійсно перебуває над нашою Вітчизною, але, ще раз скажу, не над тими, хто цього не бажає, хто зраджує не тільки пам’ять героїв минулого, в ім’я віри православної життя своє поклали на полях лайки , але зраджує також справжні інтереси сьогоднішньої Росії, тісно пов’язані з духовної традицією більшості нашого народу.

Нехай Господь зберігає Батьківщину нашу, наші Збройні сили, примудряє нашу владу, допомагає нам усіма способами та доступними засобами зберігати свій суверенітет, свою незалежність. Коли я говорю так, я маю на увазі не лише формальну незалежність, а й здатність жити своїм розумом, джерело якого — велика духовна та культурна традиція нашого народу. Віримо, якщо збережемо Православ’я, то збережемо і Росію. І як тоді, в Смутні часи, разом із православними на ворога піднялися і мусульмани, і не було тоді в російському воїнстві ніякої міжрелігійної чвари, так і сьогодні, якщо будемо жити за законами Православ’я, ніхто в нашій країні не почуватиметься скривдженим, ні тим більше пригніченим чи дискримінованим. Тому що Православ’я і гноблення несумісні, адже Православ’я — це дух свободи, любов до ближніх. І нехай Господь допоможе народу нашому і нашій країні йти тим шляхом, який був прокладений нашими благочестивими предками, і, сподіваючись на Покров Пречистої Цариці Небесної і підносячи до Неї свої молитви, не втрачати надію на те, що ці молитви Вона чує. А значить, Пресвята Богородиця буде — доти, доки ми бережемо віру, — нашою Заступницею, Ходатайкою перед Богом, і простягатиме Свій Покров, що захищає всіх нас і Батьківщину нашу від усяких бід і лих. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського та всієї Русі

Патріарх.ua

Анонси подій

Слово Святішого Патріарха Кирила на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці після Літургії в Храмі Христа Спасителя в Москві

Слово Святішого Патріарха Кирила на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці після Літургії в Храмі Христа Спасителя в Москві

4 грудня 2021 року, на свято Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії та 104-у річницю від ... подробнее...>>
Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю 23-ю по П'ятдесятниці після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю 23-ю по П’ятдесятниці після Літургії в Храмі Христа Спасителя

28 листопада 2021 року, в неділю 23-ю після П'ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в ... подробнее...>>
Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Олександро-Невському скиті у день 75-річчя від дня народження Його Святості

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Олександро-Невському скиті у день 75-річчя від дня народження Його Святості

20 листопада 2021 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Олександро-Невському скиті поблизу Переделкіна. Цього ... подробнее...>>
Патріарша проповідь у Неділю 21-у після П'ятидесятниці після Літургії в Олександро-Невському скиту

Патріарша проповідь у Неділю 21-у після П’ятидесятниці після Літургії в Олександро-Невському скиту

14 листопада 2021 року, у Неділю 21-у після П'ятидесятниці, день пам'яті безсрібників та чудотворців Косми і Даміана Асійських, Святіший Патріарх ... подробнее...>>
Патріарша проповідь у Тиждень 20-й по П'ятидесятниці після Літургії в Олександро-Невському скиту

Патріарша проповідь у Тиждень 20-й по П’ятидесятниці після Літургії в Олександро-Невському скиту

7 листопада 2021 року, у Тиждень 20-й після П'ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в ... подробнее...>>

Архів матеріалів:

« Грудень 2021 »
ПнВтСрЧтПтСбВс
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Яндекс.Метрика

RSS лента

© 2010-2021 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язково.
Перейти на мобільну версію